Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

при секретарі Шкляр А.В.

за участю представників сторін:

позивача –Капустіна Д.О.,

відповідача-1 –Ярмака М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

на постанову Господарського суду Сумської області від 21.12.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011

у справі № АС 3/617-08

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

до 1. Державної податкової інспекції в м. Суми

2. Головного управління Державного казначейства України в Сумській області

3. Державного казначейства України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укргазпостач"

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів

Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"(далі по тексту –позивач, ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб") звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту –відповідач-1, ДПІ в м. Суми) № 0000292306/0/65239 від 04.09.2008 та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 297 374,91 грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від 21.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами документальної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2006 року; квітень 2007 року; січень, березень, квітень 2008 року, складено акт №6849/23-6/30991664-97 від 18.08.2008, в якому зафіксовані порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 ст. 7 п. 1.3, п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.1, ч. 2, ч. 5 ст. 203, ст. 202, ч. 2 ст. 30, ч. 2, ч. 4 ст. 207, ч. 1 ст. 208, ч. 2 ст. 215 ЦК України, внаслідок чого не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 1 297 374,91 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 04.09.2008 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000292306/0/65230 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 297 374,91 грн.

Також судами встановлено, що позивач у своїй господарській діяльності мав взаємовідносини з ТОВ "Укрвтормет-Союз", з яким був укладений договір купівлі-продажу металевого брухту №79/6-04 від 01.01.2004 року; ТОВ "Технотек"з яким був укладений договір купівлі - продажу ферохрому від 28.12.2005 року №79/51-04; ТОВ "Компанія Укргазпостач", з яким був ухвалений договір №01\01\07 від 25.12.2006 року та додаткова угода № 8 постачання природного газу, договір №17/08-1 від 17.12.2007 року постачання природного газу.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суди попередніх інстанцій, виходили з сумнівності реальності здійснення господарських операцій у зв’язку з відсутністю за юридичною адресою по ланцюгу контрагентів позивача; документи бухгалтерського обліку не підтверджують обставини оприбуткування позивачем зазначеного металевого брухту та отриманих послуг по газопостачанню; не свідчать про їх транспортування, зберігання та подальше використання отриманого газу в своїй господарській діяльності, тощо.

Однак, суд касаційної інстанції з таким висновком судів погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають.

В даному випадку, судами не перевірено та не надано правової оцінки показникам лічильника газу, не досліджено чи був взагалі наявний лічильник та його показники.

Також не досліджено питання щодо обсягів виготовленого металобрухту у відношенні можливостей виготовлення та потреб підприємства, а також не встановлено фактів щодо вини контрагентів позивача за спірними договорами.

В разі неможливості з’ясування вказаних обставин, з урахуванням того, що вони потребують спеціальних знань, суд може розглянути питання про призначення експертизи.

Крім того, слід звернути увагу, що вимога про визнання нечинним може стосуватись лише нормативно-правового акта. Щодо акта індивідуальної дії правильними вимогами мають бути: визнання його протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), які є одним і тим же способом захисту порушеного права згідно ст. ст. 105, 162 КАС України, сформульованим у різних словесних формах.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Сумської області від 21.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.