ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" лютого 2012 р. м. Київ К/9991/91692/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді
Головчук С.В. (суддя-доповідач),
суддів
Ліпського Д.В.,
Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації
на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 13 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації (далі –УПСЗН Жовківської РДА) про зобов’язання провести перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності УПСЗН Жовківської РДА та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Позивач зазначила, що вона є матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12) має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що розмір виплачуваної їй допомоги у 2007-2009 роках не відповідає розміру, встановленому вказаним законом, просила суд визнати дії УПСЗН Жовківської РДА неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки та виплату вказаної допомоги за 2007-2009 роки в сумі 5981,84 грн.
Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 13 листопада 2009 року, яку залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПСЗН Жовківської РДА Львівської області щодо відмови нарахувати та виплатити заборгованість із допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірах, що дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, а в іншій частині позову, а саме: у вимозі щодо нарахування та виплати заборгованості із допомоги по догляду за дитиною в період з 01 квітня 2007 року по 09 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 01 жовтня 2008 року відмовлено за безпідставністю. Зобов’язано УПСЗН Жовківської РДА Львівської області нарахувати та провести виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, а в іншій частині вимог щодо нарахування та виплати заборгованості із допомоги по догляду за дитиною за період з 01 квітня 2007 року по 09 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 01 жовтня 2008 року відмовлено за безпідставністю.
У касаційній скарзі УПСЗН Жовківської РДА Львівської області порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права. Наголошує, що позивачем пропущено строк звернення до суду, що є підставою для відмови у позові. Зазначає, що судами не враховано вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .
Відповідно до статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , якими зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).
Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (254к/96-ВР) і дає офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку, щодо неправомірності дій відповідача по відмові у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом (в редакції статті на момент виникнення спірних правовідносин).
Посилання у касаційній скарзі на незастосування наслідків пропущення строку звернення до суду не впливають на правильність судових рішень. Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції на час розгляду справи) пропущення строку звернення до адміністративного суду було підставою для відмови у позові, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Перевіряючи зазначені доводи відповідача, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що суд першої інстанції не допустив порушень закону при вирішенні справи, оскільки відповідач не наполягав на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до суду в суді першої інстанції.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Жовківського районного суду Львівської області від 13 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Головуючий суддя
С.В. Головчук
Судді
Д.В. Ліпський
В.В. Тракало