Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е.,

Федорова М.О.,

Степашка О.І.,

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області щодо не здійснення перерахунку щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачеві, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивачеві, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позову відмовити.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 має статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15) має право на отримання державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відмова Управління Пенсійного фонду України щодо не здійснення підвищення позивачеві до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною.

З таким висновком судів погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15) .

Зокрема статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (254к/96-ВР) (стаття 46 Конституції України).

З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (489-16) було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 (v0a6p710-07) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01.01.2007 по 09.07.2007 позивач не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.

В той же час, з моменту ухвалення рішень Конституційним Судом України бездіяльність Управління Пенсійного фонду України є протиправною, вчиненою в супереч вимогам частини 2 статті 19 Конституції України.

Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області відхилити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.