Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим, третя особа - про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від

19 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року, адміністративний позов задоволено. Визнано

протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.05.2005 року №

0001552301/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Керченський

стрілочних завод" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10330,50 грн.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій у справі, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 10.03.2005 року по 19.04.2005 рік Керченською міжрайонною ДШ була проведена планова виїзна комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року. За наслідками якої був складений акт №51/23.1/31929136 від 06.05.2005 року, в якому були відображені встановлені порушення позивачем, а саме: п.7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - занижено податкове зобов'язання з ПДВ за жовтень 2004 року у сумі 6887,00 грн.

На підставі вищевказаного акту 13.05.2005 Керченською міжрайонною ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001552301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10330,50 грн., у тому числі - 6887,00 грн. - основного платежу, 3443,50 грн. - штрафних санкцій на підставі п.17.1.3. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами" (надалі-закон №2181).

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Положеннями цього Закону (2181-14) встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про науково-технічну інформацію" науково-технічна інформація - це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні

та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані у ході науково-дослідної, дослідної діяльності. Науково-технічна інформація, що є продуктом інтелектуальної творчої

праці, становить об'єкт права інтелектуальної власності, а відносини, щодо її придбання,

зберігання, переробки, використання і поширення регулюються чинним законодавством.

Статтею 424 Цивільного кодексу України визначене, що майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що отримана позивачем робоча документація на переклад стрілочний типу Р 65 марки 1/7 і марки 1/9, на підставі договору від 14.09.2004 року № 5506 з ЗАТ "Ленпромтранспроект" є об'єктом права інтелектуальної власності, тобто позивачем було імпортовано майнові права на використання об'єкта інтелектуальної власності. Отже, при формуванні податкових зобов'язань і права на податкових кредит по податку на додану вартість при виконанні вищевказаного договору, фактично заводові передавалося право користування робочою документацією.

Відповідно до пунктів 24 і 25 статті 1 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України в упакованих та оформлених відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил користування послугами поштового зв'язку листах, бандеролях, спеціальних мішках з позначкою "М", дрібних пакетах, поштових посилках, відправленнях прискореної пошти з позначкою "ЕМ8", які приймаються до пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються територією України транзитом підприємствами поштового зв'язку; переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях - це переміщення товарів та інших предметів, належним чином упакованих, що перевозяться експрес-перевізником будь-яким видом транспорту з метою доставки одержувачу у визначений термін.

Відповідно до статті 153 Митного кодексу України порядок та умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 року N1948 (1948-2002-п) затверджено Порядок і умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових відправленнях, згідно з якими міжнародне експрес-відправдення (далі - відправлення) - це належним чином упаковані товари та інші предмети, що переміщуються (пересилаються) перевізником будь-яким видом транспорту з метою доставки одержувачу у визначений термін; міжнародне експрес-відправлення недокументального характеру - це відправлення, вмістом якого є товари та інші предмети із заявленою вартістю.

Відповідно до Закону України "Про поштовий зв'язок" (2759-14) (із змінами і доповненнями) поштові відправлення - це листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України.

З огляду на викладене, міжнародне експрес-відправлення є не що інше, як різновид поштового відправлення, а переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях відрізняється від переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях, тільки за способом та терміном доставки, які ніяким чином не впливають на зміст вкладень.

Відповідно до п. 1.4. Порядку митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, затвердженого наказом Державної митної служби України від 26.07.2000 №405 (z0603-00) , ділові папери, письмова кореспонденція ділова чи приватна, авіаквитки, а також будь-які повідомлення, інформація або дані на будь-яких носіях інформації (паперових чи електромагнітних, у тому числі на дискетах, компакт-дисках, плівках тощо), що не мають промислової цінності та заявленої вартості й не містять інформації, переміщення якої через митний кордон України заборонено законодавством або на переміщення якої потрібні дозволи відповідних державних органів це - міжнародних експрес-відправлення (МЕВ) документального характеру. За п.5.8. вказаного Порядку (z0603-00) вільний обіг МЕВ документального характеру здійснюється шляхом вибіркового митного огляду.

Суть процедури декларування товарів митним органам полягає в можливості здійснення контролю за відповідністю внесених до вантажної митної декларації відомостей про товари шляхом фізичного огляду та оцінки цих товарів. Митні органи у випадку імпорту технічної документації здійснюють митний контроль носіїв. При цьому, декларуються такі носії по своїй вартості без включення вартості інженерних робіт.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, робоча документація була виконана на паперових носіях, вартість яких визначена меншою 100 доларів США.

Відповідно до п.5.7 Порядку митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень від 26.07.2000 року № 405 (z0603-00) , випуск у вільний обіг МЕВ, фактурна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 100 доларам США, і які належать юридичним особам, здійснюється на підставі реєстру, який подається експрес-перевізником інспектору митниці. Реєстр засвідчується особистою номерною печаткою інспектора. Копії інвойсів на МЕВ, зазначені в реєстрі, додаються до цього реєстру та залишаються в справах митниці.

Підставою для пропуску через митний кордон України МЕВ документального характеру є подання митним органам належним чином оформленого єдиного транспортного документа. Відповідно до п.6.6. вказаного Порядку (z0603-00) , до МЕВ І категорії належать МЕВ документального характеру.

Випуск у вільний обіг МЕВ документального характеру здійснюється шляхом вибіркового митного огляду.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що перевіряючими в акті перевірки від 06.05.2005 року був помилково зроблений висновок про необхідність митного оформлення і подача вантажної митної декларації по вантажу "Робоча документація на переклад стрілочний".

Частиною другою ст. 43 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення митним органом прийняття товарів до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах (ч. 2 ст. 72 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядженню товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової власності.

Таким чином, у розумінні термінів Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) надання права користування об'єктом права інтелектуальної власності відповідає поставці послуг і, отже, операції по наданню об'єкта в користування повинні підлягати оподатковуванню як і операції по наданню послуг.

Згідно до ст.4.3. Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Відповідно до п.7.3.6. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів, або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

За п.7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, перерахувавши суми податку на додану вказаними вище платіжним дорученням, виконав своє зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за імпортною операцією, тобто в діях позивача відсутні ознаки ухилення від сплати податків, і у ТОВ "Керченський стрілочний завод" відсутній обов'язок з податку на додану вартість у сумі 6887,00 грн. із імпортної операції отримання права на використання об'єкту права інтелектуальної власності.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що, оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону про ПДВ (168/97-ВР) та митного законодавства, та встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений у відповідності до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим відхилити, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.