Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.

при секретарі Стасюк Р.О.

за участі представника позивача –Ткаченка С.В., Мерзлякової В.П.,

відповідача –Шепіль В.В.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Луганської митниці на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 р. у справі за позовом ВАТ "Алчевський коксохімічний завод" до Луганської митниці, третя особа - ТОВ "Українсько герничо-металургійна компанія Алчевськ" про визнання протиправним рішення, -

Відкрите акціонерне товариство Відкрите акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод" звернулося в суд з позовом до Луганської митниці про визнання недійсним рішення про визнання митної вартості товарів № 702020001/2010/001861/1 від 27.09.2010р.; визнати протиправними дії Луганської митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00207 від 27.09.2010р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 р. позов було задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Луганської митниці про визначення митної вартості товарів № 702020001/2010/001861/1 від 27.09.2010р. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00207 від 27.09.2010р. В задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу відмовлено.

Рішення судів обґрунтовані тим, що рішення митниці про визначення митної вартості ввезеного позивачем товару за резервним методом є необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог митного законодавства.

Не погоджуючись із прийнятими по справі судовими рішеннями, митниця подала касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з мотивів невірного застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення.

Суди встановили, що між позивачем та фірмою Donau Brennstoffkontor GmbH"(Австрія) 01.09.2007р. укладено зовнішньоекономічний контракт N SD/DBK-06-2007-61/845, в межах якого та згідно додатку № 81 від 30.04.2010р. позивачем на митну територію України 27.05.2010р. на умовах DDU станція Миколаїв-Вантажний (ІНКОТЕРМС 2000) ввезено вантаж: вугілля марки Mountain Laurel High Volatile Metallurgical Coal. Для здійснення митного оформлення декларантом –ТОВ "Українська гірничо-металургійна компанія –Алчевськ"подано митному органу вантажно-митну декларацію № 702020001/2010/003527 від 15.09.2010р., якою заявлено до митного оформлення в режимі імпорту ввезений товар за ціною контракту –195 доларів США за одну тону. Окрім необхідного переліку документів на підтвердження заявленої вартості товару позивачем були подані банківські документи, що не заперечується сторонами по справі.

У декларації митної вартості № 702020001/2010/003527 від 15.09.2010р. відповідачем, на виконання п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766 (1766-2006-п) , для підтвердження заявленої митної вартості зобов’язано позивача надати: банківські документи підтверджуючі сплату за товар, заявлений до митного оформлення; прайс-лист та калькуляцію виробника; експортну ВМД країни відправлення; контракт між виробником та фірмою Donau Brennstoffkontor GmbH"(Австрія) на закупівлю товару із ціновими показниками; висновок ДП "Укрпромзовнішекпертиза". Позивачем було надано надано лист, у якому Donau Brennstoffkontor GmbH"(Австрія) на запит позивача від 03.09.2010р. № 003-907 повідомило, що калькуляція собівартості вугілля Mountain Laurel High Volatile Metallurgical Coal виробництва Arch Coal Sales Company, Inc. є конфіденційною інформацією цієї фірми та не може бути надана. Прайс-листів фірми Arch Coal Sales Company, Inc. не існує, вугілля фірма реалізує за договірною ціною, що діє на ринку вугілля.

27.09.2010р. митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00207, у якій зазначено, що митна декларація не може бути прийнята у зв’язку із проведенням митної оцінки (рішення про визначення митної вартості № 702020001/2010/001861/1 від 27.09.2010р.) згідно Митного Кодексу України (92-15) та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766 (1766-2006-п) та в цей же день прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 702020001/2010/001861/1, у якому митним органом визначено вартість товару за 6 методом у розмірі 255 доларів США за одну тону.

У рішенні про визначення митної вартості товарів зазначено, що в зв’язку із ненаданням прайс-листа та калькуляції виробника, неможливо розрахувати прямі витрати на виробництво цього товару та враховуючи тенденцію підвищення ціни на вугілля згідно висновків Укрпромзовнішекпертизи від 28.07.2010р. № 1823 (ціна на вугілля складає 160-220 доларів США), від 16.09.2010р. № 2350 (ціна на вугілля складає 195-255 доларів США) згідно додатку від 30.04.2010р. № 81 до контракту від 01.09.2007р. N SD/DBK-06-2007-61/845, митна вартість визначена за резервним методом оцінки згідно висновку Укрпромзовнішекпертизи від 16.09.2010р. № 2350 із розрахунку вартості 255 доларів США за тону, що у валюті контракту складає 2737310,25 доларів США.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій правильно послались на положення частини першої статті 265 МК згідно якої, митний орган здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу (92-15) , має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість), 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, а також положень Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 (339-2008-п) , та Порядку декларування митної вартості товарів (1375-2003-п) дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанції що матеріали справи не містять доказів проведення необхідних консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та належного обґрунтування неможливості застосування митницею попередніх п’яти методів визначення митної вартості.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про неправомірність дій Митниці щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 МК України, та без обґрунтування неможливості їх застосування. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 січня 2011 року (справа № 21-56а10) (rs14222213) та від 7 лютого 2011 року (справа№21-76а10) (rs14222249) , від 21 листопада 2011 року .

Судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів

Касаційну скаргу Луганської митниці залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.