Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е.,

Федорова М.О.,

Степашка О.І.,

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2010 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, –

Фізична особа - підприємць ОСОБА_3 звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2010 року, позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0001511702/0 від 12.03.2010 про донарахування ФОП ОСОБА_3 ПДВ в сумі основного платежу 3967,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 1983,50 грн.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 16.02.2010 по 24.02.2010 ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3, за результатами якої складено акт № 934/17-218/2794016865 від 26.02.2010, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001511702/0 від 12 березня 2010 року про донарахування ФОП ОСОБА_3 ПДВ в сумі основного платежу 3967,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 1983,50 грн. (за порушення позивачем п.п. 7.2.3.П.7.2, п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Рішення судів попередніх інстанцій, про задоволення позовних вимог, мотивовані тим, що відповідачем не доведено невідповідності вимогам чинного законодавства України податкових накладних, складених підприємцем, стосовно форми і порядку їх оформлення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4. ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеним цим підпунктом документами.

Згідно вимог "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (z0168-95) , забороняється приймати до виконання первинні документи, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

А отже, позивачем обґрунтовано включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по придбанню товарів у контрагентів, зазначених в акті перевірки.

Всі зазначені в акті перевірки підприємства, станом на момент правовідносин з ФОП ОСОБА_3 мали свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, установчі документи та свідоцтва платників ПДВ, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Зустрічні перевірки контрагентів позивача органами ДШ не проводилися.

Відповідно п. 1.7 Наказу ДПА України від 11 червня 2004 року N 326 (z0803-04) "Про порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами", факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Зважаючи на викладене, податковий орган під час здійснення перевірки прийшов до хибного висновку про порушення позивачем п.п. 7.2.3.П.7.2, п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому податкове повідомлення-рішення №0001511702/0 від 12 березня 2010 року підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.