Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Гордійчук М.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області до Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян та інвалідів управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації про стягнення коштів,

Контрольно-ревізійне управління в Житомирській області звернулось до суду з позовом до Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян та інвалідів управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації (далі за текстом –Територіальний центр) про стягнення коштів у розмірі 91 484,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок порушення пункту 5 статті 7 Бюджетного кодексу України та пунктів 19, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 (228-2002-п) , що виявилися у завищенні бюджетних асигнувань по загальному фонду кошторису по КЕКВ 1111 "Заробітна плата" на суму 67007,00 грн. та КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" на 24477,00 грн., Територіальним центром протиправно отримано з Попільнянського районного бюджету та використано кошти в сумі 91 484,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Контрольно-ревізійне управління в Житомирській області з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Контрольно-ревізійним відділом в Попільнянському районі Житомирської області 26.11.2007 року проведено планову ревізію фінансово - господарської діяльності Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян та інвалідів управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації за період з 01.05.2003 року по 01.10.2007 року.

За результатами перевірки Контрольно-ревізійним відділом у Попільнянському районі Житомирської області складено акт від 26.11.2007 №17-09/33, яким встановлено завищення бюджетних асигнувань по загальному фонду кошторису по КЕКВ 1111 "Заробітна плата" на загальну суму 67007 грн. та КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" на 24477 грн.

За наслідками ревізії Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян та інвалідів управління праці та соціального захисту населення Попільнянської районної державної адміністрації направлено лист від 26.11.2007 №17-09/33 про усунення виявлених порушень законодавства з питань використання бюджетних коштів.

У зв’язку з невиконанням Територіальним центром вимог Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області позивачем обрано судовий порядок захисту порушених інтересів держави.

Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи Контрольно-ревізійному управлінню в Житомирській області у задоволенні позову, виходили з правомірності дій Територіального центру щодо використання бюджетних коштів за перевіряємий, оскільки такі дії вчинено відповідачем у відповідності до вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" (228-2002-п) .

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 51 Бюджетного кодексу України, кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Згідно з пунктом 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 (228-2002-п) (далі за текстом - Порядок), кошторис бюджетних установ має такі складові частини: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Згідно з пунктом 49 Порядку (228-2002-п) видатки спеціального фонду кошторису здійснюються у послідовності, передбаченій пунктом 23 цього Порядку (228-2002-п) для їх планування.

Відповідно до пункту 23 Порядку (228-2002-п) видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Територіальним центром видатки спеціального фонду направлено на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо недоведеності позивачем того, що за попередніми напрямами: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондом кошторису, відповідачем не забезпечено належного фінансування, або за цими напрямами мала місце заборгованість.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.