к/9991/44558/11-с Про скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 09.02.2012 Прийняття

за участю третьої особи Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську (надалі -СДПІ по роботі з ВПП в м.Луганську)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

У грудні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог) про скасування податкового повідомлення -рішення ДПІ в Станично-Луганському районі Луганської області від 30.11.2010р. №0000282301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, в спірній частині суми основного платежу та в спірній частині суми штрафних (фінансових) санкції.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2011р., позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення -рішення ДПІ в Станично-Луганському районі Луганської області від 30.11.2010р. №0000282301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 589083,00грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 294541,50грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким відмовлено у задоволені позовних вимог.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, ТОВ ВКФ «ЛІА»ЛТД звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та постановити нове -про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем до податкового органу подано декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, липень, серпень та жовтень 2009 року, лютий, квітень, травень, червень 2010 року.

Працівниками ДПІ в Станично-Луганському районі здійснена планова виїзна перевірка ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 17.11.2010р. за № 31/23-20163224.

В загаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на спірну суму, у тому числі за квітень, травень, липень, серпень, жовтень 2009р., лютий, квітень, травень, червень 2010р.

Також зазначено, що ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД у перевірений період мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Транс-Термінал-5»та ТОВ «Пауер Грідс», однак зроблено висновок про нікчемність укладених угод між ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД та ТОВ «Транс-Термінал-5», ТОВ «Пауер Грідс»і як наслідок занижено податок на додану вартість.

На підставі зазначеного акта податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0000282301/0 від 30.11.2010р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Крім цього встановлено, що 03.05.2010р. між ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД та ТОВ «Транс-Термінал-5»укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є поставка товару на адресу ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД згідно заявки та товаросупровідної документації. На виконання вказаного договору ТОВ «Транс-Термінал-5»поставило для ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД товар на суму відповідно до видаткових накладних.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД надано податкові накладні на отриманий від ТОВ «Транс-Термінал-5»товар, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та відображено у податкових деклараціях з ПДВ суми податку на додану вартість за квітень, за травень, за липень, за серпень, за жовтень 2009р., за квітень, за травень, за червень 2010р.

При цьому, податкові накладні містять відтиск печатки ТОВ «Транс-Термінал-5»та підписані ОСОБА_1, однак, згідно висновку експерта №97 від 13.10.2010р. підписи на договорі купівлі-продажу від 03.05.2010 між ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД та ТОВ «Транс-Термінал-5», у видаткових та податкових накладних від імені ОСОБА_1 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з підробкою його підпису.

Вказані обставини, як зазначає суд першої інстанції, підтверджено також протоколом допиту ОСОБА_1 від 09.09.2010р. та вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 10.03.2011р., яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України (за ознаками «фіктивності підприємств»).

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 10.03.2011р. у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_1 встановлено, що дана особа зареєстрована директором та головним бухгалтером ТОВ «Транс-Термінал-5», проте відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності від імені ТОВ «Транс-Термінал-5»не складав та не підписував.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Отже, нарахування штрафних санкцій на суму донарахованого податкового зобов'язання по операціям ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД з ТОВ «Транс-Термінал-5»відповідає вимогам п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 30.11.2010р. №0000282301/0 в частині визначення податкових зобов'язань у сумі 686800,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 343400,00грн., у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2010р. №0000282301/0 в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність договору про надання маркетингових послуг №97 від 21.12.2009р., укладеного між ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД та ТОВ "Пауєр Грідс", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно вказаного договору виконавець взяв на себе зобов'язання провести маркетингові дослідження портрету покупця, розширені відомості стосовно маркетингових досліджень визначаються у додатку, який є невід'ємною частиною договору.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно переліку робіт маркетинговими дослідженнями було охоплено м.Київ, окремі райони м.Лугнанська, м.Антрацит, м.Сєвєродонецьк. Дослідження проводились з метою з'ясування характеристики місць з точки зору розміщення торгівельної точки.

За результатами виконаних робіт з надання маркетингових послуг між сторонами договору про надання маркетингових послуг №97 від 21.12.2009р. оформлено акти прийняття виконаних робіт із зазначенням вартості виконаних послуг від 26.02.2010р.та актами від 27.02.2010р.

Вартість маркетингових досліджень, виконаних ТОВ «Пауер Грідс»для ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД склала відповідно до податкових накладних №206 від 26.02.2010р. та №209 від 27.02.2010р.

Зазначені податкові накладні мають печатку ТОВ «Пауер Грідс»та підписано від імені ТОВ «Пауер Грідс»ОСОБА_2.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо нікчемності угоди між ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД та ТОВ «Пауер Грідс»податковий орган посилається на протокол допиту ОСОБА_2 від 20.08.2010р, у якому зазначено, що ОСОБА_2 фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Пауер Грідс»ніколи не керував та нікому не доручав цього робити. Які-небудь документи від імені ТОВ «Пауер Грідс»не складав та не підписував.

Однак, судом першої інстанції під час розгляду даної справи витребувано з Жовтневого районного суду у м.Запоріжжя вирок у кримінальній справі №1-273 від 03.03.2010р. щодо директора ТОВ «Пауер Грідс»ОСОБА_2, засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 367, ч.2 ст. 366 КК України. Вказаним вироком, підтверджено те, що ОСОБА_2 починаючи з 02.11.2009р. працював на посаді директора ТОВ «Пауер Грідс», здійснював фінансово-господарську діяльність товариства, підписував бухгалтерську та податкову звітність.

За таких обставин, доводи податкового органу про те, що ОСОБА_2 ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Пауер Грідс»не мав є безпідставними.

Слід також відзначити, що позивачем надано суду докази фактичного виконання ТОВ «Пауер Грідс»договору про надання маркетингових послуг №97 від 21.12.2009р., а саме надано результати маркетингових досліджень місць можливого розміщення торгівельних павільонів по м.Києву, а також результати маркетингових досліджень місць можливого розміщення підприємств роздрібної торгівлі у м.Луганську, м.Антрацит, м.Сєверодонецьк.

При цьому, необхідність в проведенні маркетингових дослідженнях виникла у зв'язку з розширенням діяльності ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД та відкриттям нових торгівельних точок.

Зазначене підтверджується створенням філії «Абсолют-Київ»ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД та відкриття супермаркетів «Абсолют»у м.Києві. Положення про філію «Абсолют-Київ»ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД затверджено загальними зборами учасників товариства 08.11.2010 протокол №8. Дані про новостворену філію «Абсолют-Київ»ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, філія зареєстрована у якості платника податків в ДПІ у Оболонському районі м.Києва з 18.11.2010р.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з вимогами даної норми Закону (168/97-ВР) позивачем включеного до податкового кредиту спірну суму ПДВ по декларації за лютий 2010р. за фактом отримання від ТОВ "Пауєр Грідс" податкових накладних №206 від 26.02.2010р. та №209 від 27.02.2010р., які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи зазначені норми права та правильно встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку проте, що договір про надання маркетингових послуг, укладений між ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД та ТОВ "Пауєр Грідс", носить реальний характер, результати маркетингових досліджень реалізовано ТОВ ВКФ "ЛІА"ЛТД в господарській діяльності.

Згідно ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА»ЛТД -задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року скасувати та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.