ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" лютого 2012 р. м. Київ К/9991/65302/11
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (rs18523805) )
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого – судді
суддів:
Тракало В.В.,
Головчук С.В.,
Ліпського Д.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2009 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача. Просила стягнути з відповідача грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з вересня 2007 року по грудень 2007 року.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2011 року, позов задоволено. Зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачці недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з вересня 2007 року по грудень 2007 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років з урахуванням фактично виплачених сум.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачка має на утриманні дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1, та має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", яка протягом 2007 року проводилася в меншому розмірі, ніж передбачено законом.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що розмір допомоги з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року не відповідав вимогам закону.
Статтею 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 14 вказаного Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Відповідно до вимог частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", було встановлено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.
Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виступав встановлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років.
Таким чином, вирішуючи спір суди прийшли до обґрунтованого висновку, що з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року суб’єкт владних повноважень порушив право позивачки, а відтак обґрунтовано задовольнили вимоги позивачки за період з вересня 2007 року по грудень 2007 року, оскільки її позовні вимоги охоплюють вказаний період.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення –без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2011 року –без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
В.В. Тракало
С.В. Головчук
Д.В. Ліпський