Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши у порядку попереднього провадження адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємства "Укррембудінвест" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2010 року у справі за позовом приватного підприємства "Укррембудінвест" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

Приватне підприємство "Укррембудсервіс"звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008191540 від 15.04.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2010 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та просить прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку поданої позивачем податкової декларації від 28.01.2008 року.

В результаті перевірки були виявлені порушення норм податкового законодавства, а саме: ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 14 Закону України "Про плату за землю".

Перевіркою, також, було встановлено порушення положень п. 4.3. Договору, яким передбачено, що у випадку, якщо договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішення Київської міської ради від 22.02.2007 р. № 153/814 (ra0153023-07) , розмір орендної плати, визначений договором, на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється в п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, чим занижено розмір орендної плати на суму 31 996,80 грн. (на період аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, що становить 30 днів), про що було складено акт від 01.04.2010 року № 557.

На підставі зазначеного акту перевірки позивача, враховуючи положення п. 17.1.4 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.04.2010 р. № 0008191540/0, яким донараховано позивачу податкове зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 33596,64 грн. (31996,80 - основний платіж, 1599,84 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 2 Закону України "Про плату за землю"використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом (2535-12) .

Згідно із статтею 5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 13 Закону України "Про плату за землю"передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст. 19 зазначеного Закону, розмір, умови і строки внесення орендної плати за

землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що пункт 4.3. Договору не залежить від вини сторони, а є умовою договору про сплату орендної плати в разі наявності обставин щодо не підписання Договору, узгодженою з викладеними положеннями Закону України "Про плату за землю" (2535-12) .

Київська міська рада на III сесії XXIII скликання, відповідно до ст. ст. 57, 144 Конституції України та ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", прийняла рішення "Про порядок набуття чинності та оприлюднення нормативно-правових актів" (ra_138023-99) , яким визначено, що рішення та розпорядження Київської міської ради ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з дня їх прийняття, якщо самим рішенням та розпорядженням не встановлено пізнішій термін введення їх у дію.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, рішення Київської міської ради від 22.02.2007 р. № 153/814 (ra0153023-07) набрало законної сили 22.02.2007 року, а договір оренди земельної ділянки був підписаний лише 24.10.2007 року, тобто з затримкою на 94 дні.

Згідно із ст. 18 Закону України "Про плату за землю", платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу приватного підприємства "Укррембудінвест" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2010 року –залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.