Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши у порядку попереднього провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про застосування штрафних санкцій,

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.07.2009 року Державною податковою інспекцією у Березанському районі Миколаївської області була проведена перевірка господарської одиниці - торгівельного кіоску, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_5 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій За результатами вказаної перевірки складено акт № 0065/14/12/23/НОМЕР_1 від 23.07.2009 року, на підставі якого до позивачки застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2557,28 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ФОП ОСОБА_5 п. 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме - порушення вимог порядку здійснення обліку товарних запасів за місцем реалізації. Податковими органами встановлено, що на момент проведення перевірки у кіоску, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_5, відсутні накладні на товар на суму 1243, 34 грн.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімен, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Порядок ведення спрощеного обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва відповідно до цього Указу (727/98) затверджується Міністерством фінансів України.

В свою чергу Указом (727/98) передбачено, що суб'єкти малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, ведуть книгу обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу (727/98) , її форма та порядок ведення встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Порядком ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1269 (1269-2001-п) також передбачено, що книга обліку доходів і сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.

При цьому, листом ДПА України від 05.11.97 р. N 17-0117/10-8886 (v8886225-97) затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф. № 10.

На виконання Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) видано наказ ДПА України від 29.10.99 р. № 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі" (z0752-99) .

Згідно з п. 8 Порядку (z0752-99) видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. № 12 (z0064-93) . При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий дохід".

В свою чергу, Книга обліку доходів і витрат затверджена вищезазначеним наказом не передбачає ведення обліку товарних запасів.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі ст. 6 вказаного Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

В свою чергу ч. 3 ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

П. 6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій

та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктам

підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється

відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому

числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти

здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні"бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Відповідно до п. 1,3,5 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавстві України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані весті бухгалтерських облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області відхилити, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.