Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши у порядку попереднього провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Армлит-Донбасс" до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2010 року №0000032330/0,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Армлит-Донбасе" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2010 року № 0000032330/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, ТОВ "Армлит-Донбасс"до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку надані декларації з податку на додану вартість, розрахунки сум бюджетного відшкодування: за березень 2009 року згідно яких підлягає відшкодуванню 15594 грн.; за квітень 2009 року -25707 грн., за червень 2009 року - 21312 грн.; за вересень 2009 року - 263 грн., а усього - 62876 грн.

Позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "Армлит-Донбасс"було встановлено завищення позивачем бюджетного відшкодування на загальну суму 62876 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2010 р. № 0000032330/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за березень, квітень, червень, вересень 2009 року на зазначену суму. При цьому, відповідач посилається на те, що зазначена сума не підтверджується через відсутність матеріалів зустрічних перевірок по взаєморозрахунках ТОВ "Армлит-Донбасс" з ТОВ "Парстрейд", ТОВ "Міркує", ТОВ "Риал"у ланцюгу постачання до кінцевого виробника, які б підтверджували виконання цими іншими підприємствами своїх обов'язків по сплаті ПДВ у бюджет по товарах (роботах, послугах), що за цим ланцюгом отримав ТОВ "Армлит-Донбасс", та що вплинуло на суму ПДВ.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно пп.7.7.4. .п.7.7. ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97 "Про податок на додану вартість"( далі Закон № 168/97), платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до вимог пп. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблені з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом "в" п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій в податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що обставина зв'язку між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку підтверджена, а також Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Вказаний Закон (168/97-ВР) не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.