Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши у порядку попереднього провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства "Ават і К"до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення,

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року, позовні вимоги позивача було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами відносин з приватним підприємством "Авакс-2006"за період з 01.01.2008р. по 31.03.2010р. складено акт від 12.08.2010р. № 1811/ 23-2/25208306., в якому зазначено, що невиїзна документальна перевірка проведена в приміщенні ДПІ у м. Черкаси з використанням наявних документів: особова справа платника; податкові декларації; дані АІС "Аудит", Бест звіт, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; акт невиїзної документальної перевірки ПП "Авакс-2006"від 29.06.2010р. № 1472/23-2/34076821 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31 03.2010р. Крім того, вказано те, що на письмові вимоги ДПІ у м. Черкаси ПП "Ават і К"первинні бухгалтерські документи до перевірки не надано, про початок проведення перевірки ПП "Ават і К"повідомлено листом від 07.07.2010р. № 6573/23-215.

В п. 3.1.2. акту перевірки від 12.08.2010р. № 1811/23-2/25208306 зазначено про встановлення завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 105 474 грн., оскільки встановлено відхилення між задекларованими податковими зобов'язаннями ПП "Авакс-2006"та задекларованим податковим кредитом ПП "Ават і К", а саме: податкові зобов'язання ПП "Авакс-2006" за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2009 року, лютий 2010 року становлять 0 грн., а податковий кредит ПП "Ават і К"по операціях з ПП "Авакс-2006"становить за березень 2009 року -15 833 грн., за квітень 2009 року - 6 986 грн., за червень 2009 року - 24 358 грн., за липень 2009 року -15 929 грн., за серпень 2009 року - 6 643 грн., за вересень 2009 року - 10 086 грн., за жовтень 2009 року - 12 913 грн., за грудень 2009 року - 7 864 грн., за лютий 2010 року - 5 072 грн.

Із вказаного податковий орган зробив висновок, що у зв'язку з видачею податкових накладних у ПП "Авакс-2006"повинні виникнути податкові зобов'язання з їх відображенням в податкових деклараціях, які разом з додатками є документами, що підтверджують факти виникнення податкових зобов'язань та правомірності і законності видачі податкових накладних. У випадку не відображення ПП "Авакс-2006"податкових зобов'язань в податкових деклараціях або їх неподання, дані такої податкової декларації та додатку 5 до неї спростовують відомості, наведені в податковій накладній, а тому така податкова накладна не може підтверджувати права позивача на податковий кредит.

На підставі акту від 12.08.2010р. № 1811/23-225208306, згідно з пп. "б"пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 1 вересня 2010 року № 00002962301/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 158 211 грн., в тому числі 105 474 грн. основного платежу та 52 737 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі овари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом (168/97-ВР) зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України. Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д"пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що не відображення контрагентами платника податків - продавцями - податкових зобов'язань в декларації з податку на додану вартість в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, а даному випадку - позивачем.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси відхилити, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.