Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів Островича С.Е.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про скасування фінансових санкцій, -

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року, позовні вимоги Державної податкової інспекції у М.Чернігові до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу задоволено, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 789 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 червня 2010 року перевіркою за дотриманням відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в барі за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює підприємницьку діяльність фізична особа- підприємець ОСОБА_3 встановлено порушення відповідачем вимог п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. невідповідність склала 15,40 грн., а також виявлено, що відповідач здійснював торгівельну діяльність в період з 01 лютого 2010 року по 28 лютого 2010 року, з 01 березня 2010 року по 31 березня 2010 року, з 01 квітня 2010 року по 03 квітня 2010 року, з 05 квітня 2010 року по 15 квітня 2010 року за готівкові кошти, без придбання відповідного торгового патенту, чим порушено ст.ст. 3, 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". За результатами перевірки складено акт № 0440/25/26/23/НОМЕР_1 від 16 червня 2010 року.

На підставі акту перевірки від 16 червня 2010 року № 0440/25/26/23/НОМЕР_1 ДПІ у м.Чернігові були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій віл 22 червня 2010 року №0006412323, яким до відповідача за порушення п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"на підставі ст.22 вищезазначеного Закону застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 77 грн., та № 0006422323, яким до відповідача за порушення ст.ст. 3, 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"на підставі ст.8 вищезазначеного Закону застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 712 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"патентуванню підлягає торговельна діяльність (роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток), що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Статтею 7 вищезазначеного Закону передбачено, що торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій щодо правомірності винесення ДШ у М.Чернігові рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 червня 2010 року №0006412323 на суму 77 грн. та року №0006422323 на суму 712 грн. на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а також необхідності стягнення штрафних (фінансових) санкцій за вищезазначеними рішеннями.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.