Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Васильченко Н.В.; Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області про перерахунок пенсії, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року,

У жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області (Управління ПФ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Зазначав, що є працюючим пенсіонером, і має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням стажу у відповідності до положень статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»( Закон № 1058-IV (1058-15) ) та постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 (530-2008-п) (Постанова № 530).

Посилаючись на те, що Управління ПФ протиправно відмовляється провести перерахунок пенсії, оскільки додатковий стаж набутий позивачем поза межами України, просив такі дії відповідача визнати неправомірними та зобов'язати останнього провести перерахунок пенсії з дня подання відповідної заяви.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 19 травня 2011 року позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, а у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що з 2003 року позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах. У січні 2010 року позивач звернувся до Управління ПФ із заявою про проведення перерахунку пенсії, оскільки він продовжив працювати та з моменту останнього перерахунку набув ще 2 роки стажу (робота в ТОВ «Газимур», Росія).

У задоволенні заяви Управлінням ПФ відмовлено з посиланням на відсутність необхідного для перерахунку стажу. Рішення мотивоване тим, що для перерахунку необхідно набути страхового стажу, який пов'язується зі сплатою страхових внесків. Оскільки позивач працював у Росії та страхові внески до Пенсійного Фонду України не сплачував, такий стаж не є страховим.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (997_107) (Угода), стаж набутий в Росії має враховуватись при перерахунку пенсії в Україні.

Скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що вищевказана Угода встановлює можливість врахування стажу, набутого в Росії, лише при призначенні, а не перерахунку пенсії. Оскільки стаж, набутий позивачем в Росії, не може вважатись страховим відповідно до законодавства України, підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком апеляційного суду.

З преамбули Угоди (997_107) вбачається, що держави - учасниці Співдружності, приймаючи її, виходили з того, що мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав - учасниць Угоди (997_107) .

Згідно з статтею 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 цієї ж Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди (997_107) проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди (997_107) враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

З системного аналізу наведених положень вбачається, що одним із основних завдань Угоди (997_107) є захист прав громадян країн -учасниць договору та унеможливлення ситуації, за якої одній з найбільш соціально незахищених верств населення може бути безпідставно відмовлено у пенсійному забезпеченні.

Колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається, права позивача, гарантовані Угодою (997_107) , вже реалізовані, оскільки йому призначена та виплачується пенсія.

Що ж до її перерахунку у зв'язку зі збільшенням стажу, колегія суддів зазначає, що гарантії, передбачені Угодою (997_107) , на такі правовідносини не поширюються, а згідно з законодавством України, стаж набутий в Росії, не є страховим стажем, необхідним для перерахунку.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Згідно з частиною першою статті 1 цього ж Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом (1058-15) і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, сплата страхових внесків є основною ознакою страхового стажу, а оскільки позивачем страхові внески за законодавством України не сплачувались, набутий ним стаж не є страховим і не дає права на перерахунок пенсії.

Це означає, що висновок апеляційного суду про безпідставність позовних вимог є обґрунтованим. Доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначеного висновку не спростовують, повторюють аналогічні доводи позову, які були належним чином досліджені й оцінені апеляційним судом, а тому не дають підстав вважати його рішення таким, що ухвалено з порушеннями норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.