Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е. Маринчак Н.Є. Костенко М.І. Усенко Є.А. Степашка О.І.

секретар судового засідання Хомініч С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Житомирські Ласощі»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Управління Державного казначейства у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення заборгованості по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість, -

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у м. Житомирі №0000872304/0 від 6 липня 2010 року, стягнення заборгованості по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість в сумі 1657316,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі Прокуратура Житомирської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Житомирі звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 червня 2010 року ДПІ у м. Житомирі було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ЗАТ «Житомирські ласощі»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у жовтні та грудні 2009 року. По результатах перевірки був складений акт № 3752/23-2/00382071 від 25 червня 2010 року.

У відповідності до зазначено акту податковим органом зроблено висновок про те, що ЗАТ «Житомирські ласощі»в порушення п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті зменшено суму бюджетного відшкодування за жовтень та листопад 2009 року на 1657316 грн., оскільки ЗАТ не може підтвердити фактичну суму сплаченого ПДВ вітчизняним постачальникам, яка могла бути включена в розрахунок бюджетного відшкодування за жовтень - листопад 2009 року. На підставі акта перевірки ДПІ в м. Житомирі було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1»№ 0000872304/0 від 06 липня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 р. в розмірі 1081318 грн., за листопад 2009 р. в розмірі 575998 грн. - на загальну суму 1657316 грн..

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платник податку.

Вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що положення Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) та інших нормативно -правових актів, прийнятих на його реалізацію, не містить випадку втрати права у платника податку виписки податкових накладних або їх недійсності у випадку не декларування своїх податкових зобов'язань продавцем.

Факт порушення контрагентом-постачальником своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -збільшення валових витрат, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Абзацом 1 пп. 7.7.4 - 7.4.6 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом 7.7.6. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що умовою бюджетного відшкодування податку згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг), у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Відповідно до п.1.3. Порядку, відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА та Держказначейства України від 2.07.1997 р. за № 209/72 (z0263-97) суми, невідшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування, вважаються бюджетною заборгованістю.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Відповідно до п.4.1 Порядку (z0263-97) , відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного Казначейства України за висновками податкових органів або за рішеннями суду шляхом перерахування відповідних грошових сум з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Житомирі - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.