К-27114/10-С Про визнання протиправною та скасування постанови щодо порушення митних правил - 18.01.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судового засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Черкаської митниці про визнання протиправною та скасування постанови,

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування постанов у справах про порушення митних правил від 11.10.2007 №№178/90200/07, 179/90200/07, 180/90200/07.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Черкаською митницею протиправно, за відсутності факту вчинення позивачем дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів чи зменшення їх розміру, винесено постанови про порушення митних правил від 11.10.2007 №№178/90200/07, 179/90200/07, 180/90200/07, згідно з якими на заступника директора приватного підприємства "Рємус-Декор" –ОСОБА_5, накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу на загальну суму 25 500,00 грн.

Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 22 червня 2009 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року апеляційну скаргу Черкаської митниці задоволено, постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 22 червня 2009 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_5 з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між приватним підприємством "Рємус-Декор" та фірмою "OPOCZNO", республіка Польща, укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку плітки керамічної від 10.05.2004 №PL/000057075/04/546.

З метою здійснення митного оформлення товарів, ввезених на територію України, приватним підприємством "Рємус-Декор" подано вантажні митні декларації від 14.02.2006 №902000001/6/000865, від 10.03.2006 №902000001/6/001389, від 14.04.2006 №90200000/1/60022246. Митну вартість ввезеного товару визначено за першим методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до інформації про вартість товарів, зазначеної у рахунках-фактурах від 30.01.2006 №№2006401807, 2006401808, від 27.02.2006 №2006404439, від 31.03.2006 №№20066408004, 2006408005.

Черкаською митницею за результатами перевірки встановлено, що при поставці товару за рахунками-фактурами від 30.01.2006 №№2006401807, 2006401808, від 27.02.2006 №2006404439, від 31.03.2006 №№20066408004, 2006408005 приватним підприємством "Рємус-Декор" відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 10.05.2004 №PL/000057075/04/546 та додаткової угоди до нього від 10.05.2004 №1 додатково сплачену відправнику товару 39 998,54 доларів США за рахунками №№2006401810, 2006404441, 2006408009 як плату за використання торгової марки. На підставі викладеного митним органом зроблено висновок про зазначення приватним підприємством "Рємус-Декор", керівником якого є позивач, неправдивих даних про митну вартість товару з приховуванням інформації про платежі на об’єкти права інтелектуальної власності.

Постановами від 11.10.2007 №№178/90200/07, 179/90200/07, 180/90200/07 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 355 Митного кодексу України та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів на загальну суму 25 500,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, виходив із відсутності факту порушення позивачем митних правил при наданні відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, оскільки митна вартість, заявлена позивачем, відповідала ціні договору, зазначеній в експортній фактурі від 27.02.2006 №2006404439.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що відповідно до положень статті 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, у тому числі роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів.

Додатково, судом апеляційної інстанції вказано на те, що товаросупровідні документи на товар, оформлені згідно з угодою про міжнародне залізничне сполучення, в силу положень статті 267 Митного кодексу України та норм глави 75 Цивільного кодексу України (435-15) , не зобов’язані містити дані про вартість використання об’єкта права інтелектуальної власності, що є умовою продажу даного товару, у зв’язку з чим судом апеляційної інстанції вказано на те, що відсутність даних про вартість використання торгової марки у залізничних накладних не є підставою для не включення вартості плати за використання торгової марки до митної вартості товару.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції зроблено висновок про правомірність постанов у справах про порушення митних правил від 11.10.2007 №№178/90200/07, 179/90200/07, 180/90200/07 та відсутність підстав для задоволення позову.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 328 Митного кодексу України адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні –два місяці з дня його виявлення.

Порушення митних правил, яке полягає в заявленні в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину, не є триваючим правопорушенням, оскільки є вчиненим у момент подання декларантом митної декларації митному органу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, митні декларації із зазначенням відомостей, щодо яких митним органом зроблено висновок про їх неправдивість, подано 14.02.2006, 10.03.2006, 14.04.2006; оскаржувані постанови митним органом винесено 11.10.2007. З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на недотримання митним органом при накладенні адміністративних стягнень за вчинення порушення митних правил строків накладення стягнень, визначених статтею 328 Митного кодексу України, у зв’язку з чим вказує на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про правомірність оскаржуваних постанов.

Відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року скасувати, а постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 22 червня 2009 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.