К/9991/65310/11-С Про скасування рішень і положень акта ревізії та вимог - 22.12.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою контрольно-ревізійного управління в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року у справі № 2а-2571/09/1770 за позовом державного підприємства "Бурштин України" до контрольно-ревізійного управління в Рівненській області про скасування рішень та скасування окремих положень акта ревізії та вимог, -

У лютому 2009 року державне підприємство "Бурштин України" звернулося в суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, з позовом до контрольно-ревізійного управління у Рівненській області про скасування абзацу 7 на сторінці 6, абзаців 1-8 на сторінці 7, абзаців 1, 2 на сторінці 8; абзац 3 на сторінці 33, абзаців 3-6 на сторінці 34, абзаців 1-6 на сторінці 35; абзаців 5, 6 на сторінці 39, абзаців 1-4 на сторінці 40 Акту ревізії від 26.06.2008 року №17-14-06/46; а також пунктів 3, 10, 11 листа-вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 21.07.2008 року №17-14-10/2897, згідно яких зобов’язано позивача вжити заходи щодо відшкодування видатків на рекламу та благодійництво, забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб незаконної виплати винагороди керівнику підприємства, поновити аналітичний облік по рахунках № 23, 39 на суму незавершеного виробництва та витрат майбутніх періодів, що передані від ДП "Бурштинові копальні" та, в подальшому, списані на витрати підприємства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем невірно визначено природу відеосюжетів, згідно договору №05/03 від 19 березня 2007 року між ТОВ "ЄС Медіа груп" та ДП "Бурштин України", які не є рекламою; благодійна допомога, надана фізичним та юридичним особам прямо не заборонена законодавством та статутом підприємства, оскільки воно не є бюджетною організацією і не фінансується з державного бюджету; контракт укладений з директором підприємства ОСОБА_1 був продовжений на підставі положень ст. 36 КЗпП, а не укладений заново, крім того орган управління майном до прийняття загального Положення про преміювання по Мінприроди України, погодив і надав право виплати вказаної винагороди, яка передбачена відповідним пунктом контракту, як вимагає цього Постанова КМУ №859 від 19.05.1999 р. (859-99-п) ; первинні документи, які підтверджують витрати незавершеного виробництва є первинною документацією ДП "Бурштинові копальні" за 2003-2005 роки, а перевірка відповідачем проводилася за період з 01.01.2006 року по 31.05.2006 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року заявлений позов задоволений частково. Скасовані п.3.,п.10.,п.11 вимоги контрольно-ревізійного управління в Рівненській області від 21.07.2008 року №17-14-10/2897. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року постанова суду першої інстанції скасована в частині відмови в задоволення позовних вимог щодо скасування відповідних абзаців Акту ревізії від 26.06.2008 року №17-14-06/46, провадження по справі в цій частині закрите відповідно ч.3 ст. 157 КАС України. В решті постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями контрольно-ревізійного управління в Рівненській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, в заявленому позові відмовити.

В запереченнях на касаційну скаргу ДП "Бурштин України" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення попередніх судів залишити без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 16.05.2008 року по 26.06.2008 року контрольно-ревізійним управлінням в Рівненській області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Бурштин України" за період з 01.06.2006 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складений акт від 26.06.2008 року №17-14-06/46. Акт підписаний позивачем з запереченнями

Проведеною КРУ в Рівненській області ревізією виявлені порушення, на підставі чого 21.07.2010 року відповідачем виставлена вимога за № 17-14-10/2897, зокрема: п. 3 вимоги –вжити заходів щодо відшкодування видатків на рекламу та благодійництво на суму витрат, проведених в січні 2007 року –березні 2008 року, не у відповідності до показників фінансових планів (по рекламі –19,5 тис. грн., благодійній допомозі –5,77 тис:, грн.); п. 10 вимоги –забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб незаконної винагороди керівнику підприємства на суму 3,8 тис. грн.. Провести перерахунок відрахувань до державних цільових фондів на 1,52 тис. гривень; п. 11 вимоги –поновити аналітичний облік по рахунках № 23, 39 на суму незавершеного виробництва та витрат майбутніх періодів, що передані від ДП "Бурштинові копальні" та, в подальшому, списані на витрати підприємства. Забезпечити групування первинних документів, які підтверджують такі витрати. Наведені пункти вимоги відповідача та відповідні абзаци акту ревізії відносно цих же порушень оскаржуються позивачем.

Суди першої та апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги послалися на ті обставини, що оскаржувані п.п.3,10,11 вимоги відповідача являються безпідставними, необґрунтованими, які не знайшли підтвердження при розгляд спору в судах. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду в частині відмови задоволення позовних вимог щодо скасування відповідних абзаців акту ревізії від 26.06.2008 року №17-14-06/46 послався на відсутноість публічно-правового спору, оскільки акт ревізії не носить загальнообов’язкового та державно-владного характеру, не встановлює, не змінює та не припиняє права або обов’язки осіб.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності пунктів 3, 10, 11 вимоги контрольно-ревізійного управління у Рівненській області від 21.07.2008 року №17-14-10/2897 про усунення виявлених ревізією порушень, згідно яких зобов’язано позивача вжити заходи щодо відшкодування видатків на рекламу та благодійництво, забезпечити відшкодування за рахунок винних осіб незаконної виплати винагороди керівнику підприємства, поновити аналітичний облік по рахунках № 23, 39 на суму незавершеного виробництва та витрат майбутніх періодів, що передані від ДП "Бурштинові копальні" та, в подальшому, списані на витрати підприємства. При цьому позивачем оскаржуються і наведені вище порушення зазначені в акті ревізії.

Щодо вимоги відносно відшкодування витрат на рекламу та благодійних внесків, визначеної в п.3 колегія суддів зазначає, що мала місце участь позивача тематичному тижні "Рівненщина інвестиційна", мета якого відкрити для іноземних та вітчизняних інвесторів можливості підприємств Рівненщини. Згідно Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР) реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. У зв’язку з участю позивача у тематичному тижні "Рівненщина інвестиційна" між ТОВ "ЄС Медіа груп" та ДП "Бурштин України" укладений договір від 19.03.2007 року про надання послуг з виготовлення рекламно-інформаційних сюжетів та розміщення кожного окремого відеосюжету на телебаченні. За змістом договірних відносин мало місце виготовлення інформаційних відеосюжетів для їх показу на тематичному тижні "Рівненщина інвестиційна", що не відноситься до виду реклами, як це передбачено Законом України "Про рекламу" (270/96-ВР) . Судом першої інстанції встановлено, що благодійна допомога, яка статутом підприємства та законами не заборонена, надавалася позивачем за листами юридичних та фізичних осіб за рахунок резервного фонду. Відповідно до статуту підприємства, з резервного фонду покриваються витрати, що пов’язані з відшкодуванням збитків та позапланових витрат. На час проведення відповідачем ревізії позивач не мав невиконаних фінансових зобов’язань, надана благодійна допомога не вплинула на покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, бюджету вказаними діями позивача не завдано збитків державі, тому суди прийшли до вірних висновків про необґрунтованість вказаної вимоги відповідача.

Щодо вимоги відносно забезпечення відшкодування за рахунок винних осіб незаконної винагороди керівнику підприємства на суму 3,8 тис. грн. та проведення перерахунку відрахувань до державних цільових фондів, визначеної п.10, колегія суддів зазначає, що з директором підприємства був укладений контракт відповідно чинного законодавства, за яким передбачена, в тому числі, виплата премій та винагород за підсумками року. По закінченню строку контракту та при реорганізації шляхом злиття двох підприємств директор ОСОБА_1 продовжував виконувати обов’язки директора, що також підтверджено наказом Мінприроди. Відповідно ст.39-1 КзПП, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою. Виходячи з наведеного суди попередніх інстанцій прийшли до правильних висновків про обґрунтованість проведених виплат директору підприємства за спірний період.

Щодо вимоги відносно поновлення аналітичного обліку по рахунках № 23, 39 на суму незавершеного виробництва та витрат майбутніх періодів, що передані від ДП "Бурштинові копальні" та, в подальшому, списані на витрати підприємства, забезпечення групування первинних документів, які підтверджують такі витрати, визначених у п.11, колегія суддів зазначає, судами попередніх інстанцій встановлено, що вказані витрати є витратами ДП "Бурштинові копальні", понесеними ним протягом 2003-2005 років по підготовці до добування бурштину-сирцю і вчасно не списані на собівартість, тобто до злиття та проведеної реорганізації. Ці витрати складаються з витрат: на заробітну плату, нарахувань на заробітну плату, нарахувань амортизації основних засобів, списанню матеріальних цінностей, нарахованих податків і зборів до бюджету, одержаних послуг, тощо. Первинні документи, які підтверджують ці витрати є первинною документацією ДП "Бурштинові копальні" за 2003-2005 роки, тому суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків, що вказана вимога про їх групування до ДП "Бурштин України" є незаконною.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про закриття провадження у справі відносно позовних вимог про скасування відповідних абзаців акту ревізії, оскільки вказані правовідносини не носять ознак публічно-правового характеру.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваних пунктів вимоги відповідача

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права в частині задоволення позовних вимог, та висновків апеляційного суду в частині закриття провадження по справі, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.