ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" грудня 2011 р. м. Київ К-19865/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді
|
Головчук С.В.
(суддя-доповідач),
|
секретар судового засідання Шевченко Ю.В.,
за участю представника позивача –ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_7 до Президента України про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на службі,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2008 року ОСОБА_7 звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що займав посаду голови Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області. 25 липня 2008 року Президентом України № 239/2008-рп видано розпорядження "Про звільнення ОСОБА_7 з посади голови Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області за неналежне виконання службових обов’язків". Вказував, що цей акт видано з порушенням норм чинного законодавства, оскільки така підстава звільнення не передбачена законодавством. Крім того, звільнення здійснено без проведення службового розслідування, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 "Про затвердження порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування" (950-2000-п)
. Посилався на порушення норм трудового законодавства, оскільки його звільнено в період тимчасової непрацездатності. Також, при прийнятті спірного розпорядження Президент України діяв всупереч вимог частини 4 статті 118 Конституції України та постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1658 (1658-2001-п)
в редакції від 10 липня 2006 року "Про затвердження Порядку розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посади та звільнення з посад керівників, заступників керівників центральних органів виконавчої влади, урядових органів державного управління, керівників торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об’єднань, а також голів місцевих державних адміністрацій", оскільки звільнення з посади голови місцевої державної адміністрації здійснено Президентом України без подання Кабінету Міністрів України. Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати протиправним і скасувати розпорядження Президента України від 25 липня 2008 року № 239/2008-рп (239/2008-рп)
"Про звільнення ОСОБА_7 з посади голови Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області за неналежне виконання службових обов’язків"та поновити на вказаній посаді.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2008 року позов задоволено. Скасовано розпорядження Президента України від 25 липня 2008 року № 239/2008-рп (239/2008-рп)
"Про звільнення ОСОБА_7 з посади голови Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області за неналежне виконання службових обов’язків"та поновлено позивача на зазначеній посаді.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року скасовано постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2008 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано датою звільнення ОСОБА_7 06 вересня 2008 року. Зобов'язано Миколаївську районну державну адміністрацію Миколаївської області зробити відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_7 та провести повний розрахунок на дату звільнення –06 вересня 2008 року з урахуванням листка непрацездатності. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права. Вказує, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що неналежне виконання службових обов’язків є порушенням присяги, є припущенням та жодним нормативним актом не підтверджується.
В запереченнях на скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції –без змін.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розпорядженням Президента України від 23 березня 2005 року № 841/2005-рп (841/2005-рп)
ОСОБА_7 призначено на посаду голови Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області. Розпорядженням Президента України від 25 липня 2008 року № 293/2008-рп ОСОБА_7 звільнено із зазначеної посади за неналежне виконання службових обов’язків.
Державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України "Про державну службу" (3723-12)
. Згідно із статтею 9 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.
Законодавець урегулював питання, пов’язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням) спеціальними законами.
Так, спірні правовідносини регулюються Конституцією України (254к/96-ВР)
, Законами України "Про державну службу" (3723-12)
, "Про місцеві державні адміністрації" (586-14)
.
Відповідно до статей 10, 17 Закону України "Про державну службу"державний службовець зобов’язаний забезпечувати ефективну роботу та виконання покладених на нього службових обов’язків; суворо дотримувати Конституцію та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов’язки, про що приймає присягу державного службовця.
Відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу"від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08)
(далі – КЗпП України (322-08)
), державна служба припиняється також з підстав, визначених даною статтею.
Особливості застосування дисциплінарних стягнень до державних службовців передбачені статтею 14 цього ж Закону. Так, частиною першою цієї норми визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Статтею 147 КЗпП України передбачені два види дисциплінарних стягнень, які також можуть застосовуватись до державних службовців : догана або звільнення.
Вид дисциплінарного стягнення визначає суб'єкт, який наділений повноваженнями його застосувати.
Отже, за неналежне виконання службових обов'язків до державних службовців, в тому числі до голів місцевих державних адміністрацій, можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення, передбачені статтею 147 КЗпП України.
Як встановлено апеляційним судом, 24 липня 2008 року колегією Миколаївської обласної державної адміністрації прийнято рішення рекомендувати голові облдержадміністрації підготувати відповідні матеріали щодо звільнення ОСОБА_7 з займаної посади, враховуючи незадовільну роботу по забезпеченню виконання Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15)
, відсутність уваги до розвитку малого бізнесу, зменшення обсягів роздрібного товарообігу, недостатню увагу до розвитку агропромислового комплексу району, зростання заборгованості із заробітної плати та сплати внесків до Пенсійного фонду України, недостатнє виконання вимог розпорядчих документів щодо підготовки до відзначенні 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні, незадовільний стан підготовки шкіл району до нового навчального року, неналежну увагу до кадрового забезпечення медичних закладів району.
Проведеним аналізом діяльності Миколаївською обласною державною адміністрацією встановлено, що за підсумками роботи за перше півріччя 2008 року відбулося значне погіршення соціально-економічного розвитку району.
ОСОБА_7, будучи головою Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", був зобов’язаний здійснювати керівництво її діяльністю та ніс відповідальність за виконання покладених на адміністрацію завдань і здійснення нею своїх повноважень.
За наведених обставин, підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за неналежне виконання службових обов’язків були.
Питання призначення на посади голів місцевих державних адміністрацій та припинення їх повноважень врегульовані статтею 118 Конституції України та статтями 8, 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"від 09 квітня 1999 року № 586-XIV і відносяться до повноважень Президента України.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"(в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження) повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України за власною ініціативою з підстав, передбачених цим Законом (586-14)
та законодавством про державну службу.
За таких обставин, звільняючи ОСОБА_7 з посади голови Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області за неналежне виконання службових обов’язків, Президент України діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог в частині скасування розпорядження Президента України та поновлення ОСОБА_7 на посаді голови Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції визнав датою звільнення ОСОБА_7 06 вересня 2008 року та зобов’язав Миколаївську районну державну адміністрацію Миколаївської області зробити відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_7, а також зобов’язав Миколаївську районну державну адміністрацію Миколаївської області провести повний розрахунок ОСОБА_7 на дату звільнення 06 вересня 2008 року з урахуванням листка непрацездатності.
Проте, в цій справі відповідачем є лише Президент України. Миколаївська районна державна адміністрація Миколаївської області до участі у справі не притягувалась ні в якості відповідача, ні в якості третьої особи. За правилами КАС України (2747-15)
залучення до участі у справі відповідача або третьої особи є правом, а не обов’язком суду. Вирішуючи спір, суд може зобов’язати до вчинення певних дій лише того суб’єкта владних повноважень, який брав участь у розгляді справи.
У цій справі суб’єкт владних повноважень уповноважений вирішувати питання про призначення громадян на публічну службу та звільнення, не співпадає в особі з органом державної влади (місцевою державною адміністрацією) де цей громадянин перебуває на публічній посаді та який вносить записи у трудову книжку.
Згідно зі статтею 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. Оскільки ОСОБА_7 не заявляв вимог про зміну дати звільнення, внесення відповідного запису у трудову книжку, про проведення повного розрахунку, апеляційний суд помилково зобов’язав Миколаївську районну державну адміністрацію Миколаївської області вчинити зазначені дії.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду апеляційної інстанції, виключивши з його резолютивної частини посилання на визнання дати звільнення ОСОБА_7 06 вересня 2008 року та зобов’язання Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області зробити відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_7, а також зобов’язання Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області провести повний розрахунок ОСОБА_7 на дату звільнення 06 вересня 2008 року з урахуванням листка непрацездатності.
Наказ (розпорядження), в якому фіксується дата початку роботи на відповідній посаді або дата припинення роботи видається на підставі рішення щодо призначення на посаду чи звільнення з посади або погодження призначення на посаду та звільнення з посади за місцем роботи особи відповідно до пункту 21 Порядку розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посаду звільненням, з посади керівників органів виконавчої влади, урядових органів, торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об’єднань", затвердженому ІІостановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 року № 880 (880-2007-п)
.
Враховуючи наведене, безпідставними є посилання позивача на порушення його прав у зв’язку із звільненням під час тимчасової непрацездатності.
Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року змінити. Скасувати зазначену постанову в частині визнання дати звільнення ОСОБА_7 06 вересня 2008 року та зобов’язання Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області зробити відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_7, а також зобов’язання Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області провести повний розрахунок ОСОБА_7 на дату звільнення 06 вересня 2008 року з урахуванням листка непрацездатності.
В решті постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року залишити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Головуючий суддя
|
С.В. Головчук
|
|
Судді
|
С.Є. Амєлін
|
|
М.Г. Кобилянський
|
|
В.В. Тракало
|
|
В.В. Юрченко
|