Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

Островича С.Е. Маринчак Н.Є. Костенка М.І. Степашка О.І. Усенко Є.А.

розглянувши в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Прана"на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства "Прана"до Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій, -

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року позов задоволено. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.01.2010 року № 0000012345.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року та прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Красний Луч Луганській області було проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Прана"з питання своєчасності розрахунків в іноземній валюті з нерезидентом ТОВ "Заречная"(Російська Федерація) за договорами № 38 від 06.11.2008 року, № 39 від 15.12.2008 року, № 40 від 24.12.2008 року та № 41 від 26.01.2009р. На підставі перевірки було складено акт № 845/23/31769903 від 28.12.2009 року, яким встановлені порушення норм ст. ст. 1 –4 Закону України "Про порядок розрахунків у іноземній валюті", а саме порушення термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій понад 180 днів.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 0000012345 від 28.12.2009 року про донарахування позивачу сум штрафних санкцій у розмірі 774 468,17 грн.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, Закон України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Прана"- відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.