К/9991/36199/11-С Про визнання нечинним наказу - 13.12.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Національного університету "Києво-Могилянська академія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року у справі за позовом Національного університету "Києво-Могилянська академія" до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, треті особи - Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій та Клінічна лікарня №15 Подільського району м. Києва про визнання нечинним наказу №41 від 04.02.2005 року "Про закріплення майна за клінічною лікарнею №15 Подільського району м. Києва в частині пунктів 1.5 додатку до наказу, -

У липні 2008 року Національний університет "Києво-Могилянська академія" звернувся до суду з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, треті особи - Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій та Клінічна лікарня №15 Подільського району м. Києва про визнання нечинним наказу №41 від 04.02.2005 року "Про закріплення майна за клінічною лікарнею №15 Подільського району м. Києва в частині пунктів 1.5 додатку до наказу.

В позові зазначає, що на підставі рішення Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 року № 976 келії, просфірня та будинок настоятеля Братського Богоявленського монастиря на вул. Г.Сковороди, 2 у Подільському районі м. Києва ( що іменуються в оспорюваному наказі як адміністративний корпус та харчоблок) передані з балансу Центральної районної лікарні Подільського району на баланс Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", за правонаступником якого - Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій пам’ятки обліковуються на підставі п. 5 розділу ІІ Додатку 2 до Наказу Головного управління майном Київської міської державної адміністрації "Про закріплення майна за Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій"№ 101 від 31.12.1999 року з укладанням охоронно-орендних договорів від 20.05.1993 року.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва № 41 від 04.02.2005 року "Про закріплення майна за Клінічною лікарнею № 15 Подільського району м. Києва"за Клінічною лікарнею № 15 Подільського району на праві оперативного управління було закріплено, зокрема Адміністративна будівля та Харчоблок по вул. Сковороди, 2.

Вважає, що цим спірним наказом в частині пунктів 1, 5 додатку до нього порушено права та охоронювані законом інтереси позивача щодо користування нерухомим майном, яке було у 1993 році передано позивачу у користування на підставі укладених охоронно-орендних договорів з їх балансоутримувачем –Державним історико-архітектурним заповідником "Стародавній Київ", погоджені та затверджені головою Комітету охорони і реставрації пам’яток історії, культури та історичного середовища. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу було порушено:

- підпункти 2, 8, 9 пункту 6 положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженого рішенням КМР від 10.07.2003 р. № 584/744 (ra0584023-03) ;

- підпункт 5 п. 1 ст. 4 Закону України "Про столицю України –місто-герой Київ";

- ст. 18, ст. 23, частини 1 та 3 ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини";

- статтю 19 Конституції України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2009 року в задоволені позову відмовлено, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року постанова скасована, провадження у справі закрите.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2010 року скасована ухвала суду апеляційної інстанції, справа направлена на новий апеляційній розгляд.

Після перегляду справи в апеляційному порядку, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Непогоджуючись з судовими рішеннями Національний університет "Києво-Могилянська академія" у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, представників сторін, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того, чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Відмовляючи у задоволені позову та скасовуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що права та охоронювані законом інтереси позивача спірними пунктами 1, 5 додатку наказу № 41 від 04.02.2005 р. "Про закріплення майна за клінічною лікарнею № 15 Подільського району м. Києва" не порушуються, а відповідач приймаючи це рішення діяв в межах повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням фактичних обставин справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 6 Закону України "Про столицю України –місто-герой Київ"встановлено, що розпорядження майном територіальної громади покладено на органи місцевого самоврядування, їх виконавчі органи, які при здійсненні своєї діяльності повинні керуватися Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини"об’єкти культурної спадщини, що є пам’ятками, крім пам’яток, занесених до переліку пам’яток, які не підлягають приватизації, можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Пам’ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам’яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири ( будинку), забороняється передавати цю пам’ятку у володіння, користування чи управління іншій особі.

З матеріалів справи вбачається і встановлено судами, що Комплекс Братського Богоявленського монастиря та Києво-Могилянської академії, що формувався протягом ХVІІ-ХІХ століть, є пам’яткою історії та культури національного значення (постанови РМ УРСР від 24.08.1963 р. № 970 (970-63-п) , від 06.09.1979 р. № 442 (442-79-п) ).

Відповідно до рішення Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 року № 976 Трапезна з церквою Святого Духа –пам’ятка національного значення (постанова РМ УРСР від 24.08.1963 р. № 970 (970-63-п) , охор. № 15/2), поварня з келіями (охор. № 15/4), сонячний годинник (охор. № 15/3), просфірня (охор. № 15/8), корпус Братських келій (охор. № 15/6) та будинок настоятеля (охор. № 15/7) Братського Богоявленського монастиря на вул. Г.Сковороди, 2 у Подільському районі м. Києва передані з балансу Центральної районної лікарні Подільського району на баланс Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", правонаступником якого є Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій.

У 1993 році Трапезна з церквою Святого Духа (охоронно-орендний договір від 20.05.1993 р. № 90/93), поварня з келіями (охоронно-орендний договір від 20.05.93 № 91/93), сонячний годинник (охоронно-орендний договір від 20.05.93 № 92/93), просфірня (охоронно-орендний договір від 20.05.93 № 95/93), корпус Братських келій (охоронно-орендний договір від 20.05.93 № 94/93) та будинок настоятеля (охоронно-орендний договір від 20.05.93 № 93/93) були передані Державним історико-архітектурним заповідником "Стародавній Київ"у безоплатне, безстрокове користування Національному університету "Києво-Могилянська академія". Відповідно до договорів пам’ятки здавалися за актом технічного нагляду і становили одне ціле з цими договорами.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Додатку 2 до Наказу Головного управління майном Київської міської державної адміністрації "Про закріплення майна за Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій"№ 101 від 31.12.1999 року за Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій закріплено комплекс Братського монастиря (трапез. Церква, сонячний годинник, просфірня, поварня з келіями, корпус настоятеля, келії) на праві оперативного управління. Відповідно до даних бухгалтерського обліку, статистичної щорічної звітності про основні засоби Центру, які подаються до Головного управління комунальної власності м. Києва, спірне майно обліковується по цей час у Центрі.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва "Про внесення змін до наказу від 31.12.1999 № 101"№ 112 від 23.04.2009 року внесено до позиції 5 розділу ІІ Додатку 2 до Наказу Головного управління майном КМДА від 31.12.1999 № 101 зміни, вилучено у графі 2 слова "просфірня, корпус настоятеля, келії". Зазначений наказ скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року по справі № 2а-4996/09/2670.

Відповідно до рішення сесії Київради від 15.01.2002 р. № 227/1661 (ra0227023-02) "Про ліквідацію територіальних медичних об’єднань м. Києва" ліквідовані територіальні медичні об’єднання міста Києва, рішенням Київської міської ради від 07.02.2002 року № 262/1696 (ra0262023-02) вирішено створити лікувально-профілактичні заклади, зокрема Клінічну лікарню № 15.

Клінічна лікарня № 15 Подільського району м. Києва як юридична особа створена відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.05.2002 р. № 1066 "Про затвердження Статуту Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва", яким Головному управлінню комунальної власності м. Києва доручено закріпити за лікарнею на праві оперативного управління майно, необхідне для виконання покладених на нього обов’язків.

Згідно бухгалтерської довідки Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва від 07.04.2009 року лікарні були передані на баланс 1 липня 2002 року спірні будівлі як адміністративна будівля л.Д, адміністративна будівля л.Е та харчоблок л.В.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва № 41 від 04.02.2005 року "Про закріплення майна за Клінічною лікарнею № 15 Подільського району м. Києва"за Клінічною лікарнею № 15 Подільського району на праві оперативного управління закріплені, зокрема, Адміністративна будівля та Харчоблок по вул. Г. Сковороди, 2.

Питання передачі спірних приміщень лікарні не погоджувалося з органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Охоронних зобов’язань у лікарні судами не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що з 1993 року між сторонами по справі ведуться перемовини з приводу усунення перешкод з боку лікувальних закладів в користуванні спірним майном, про що свідчить листування щодо невиконання ними розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1995 року № 731-р (731-95-р) , яким включено спірні приміщення в перелік, обсяги та етапи виконання будівельних і ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах позивача в період з 1995 по 2009 роки та Указ Президента України від 25.06.2008 року з завданням Київській міській державній адміністрації вирішити питання про надання інших приміщень для розміщення Клінічної лікарні № 15, на підставі якого лікарня відмовилася від звільнення спірних приміщень до надання інших.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем не надано доказів на невідповідність вимогам чинного на час укладання охоронних договорів законодавства, зокрема спеціальному Закону України від 13.07.1978 року "Про охорону і використання пам’яток історії та культури" (3600-09) та постанові Ради міністрів СРСР від 16.09.1982 року № 865 "Про затвердження Положення про охорону та використання пам’ятників історії та культури".

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суди дійшли неправильного висновку щодо додержання відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу вимог діючого законодавства, який привів до порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. 220, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Національного університету "Києво-Могилянська академія" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року скасувати, постановити нову постанову, якою позов Національного університету "Києво-Могилянська академія" до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, треті особи - Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій та Клінічна лікарня №15 Подільського району м. Києва про визнання нечинним наказу №41 від 04.02.2005 року "Про закріплення майна за клінічною лікарнею №15 Подільського району м. Києва"в частині пунктів 1.5 додатку до наказу задовольнити. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради №41 від 04.02.2005 року "Про закріплення майна за клінічною лікарнею №15 Подільського району м. Києва"в частині пунктів 1.5 додатку до наказу.