колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Кобилянського М.Г., Стародуба О.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року,

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що листом від 23 листопада 2010 року №23255 Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протиправно відмовив позивачу у призначенні щомісячного грошового довічного утримання через те, що період навчання у Херсонській спеціальній середній школі міліції МВС СРСР не може бути прирівняний до строкової військової служби. На думку позивача, станом на 22 листопада 2011 року у нього є достатній стаж, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, а саме: служба в Збройних Силах СРСР (1982-1984 рр.), навчання у Херсонській спеціальній середній школі міліції МВС СРСР за юридичною спеціальністю (1985-1987 рр.), служба в органах МВС СРСР (1987-1993 рр.), робота на посаді судді з 1993 року по теперішній час. Відповідно до частини З статті 18 Закону України "Про міліцію"навчання у школах МВС України після здобуття середньої освіти прирівнюється до проходження військової служби. Закони і нормативно-правові акти України, які регулюють порядок обчислення періоду навчання у школах міліції МВС УРСР для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення пенсій та соціальних виплат, не є рівноцінною заміною відповідного законодавства колишнього СРСР. Закон СРСР "Про загальний військовий обов’язок"від 12 липня 1967 року, що діяв на час навчання позивача у Херсонській спеціальній середній школі міліції МВС СРСР, не розділяв військову службу на строкову, альтернативну, контрактну. Обґрунтовуючи свої вимоги положеннями частини 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів", Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" від 14 листопада 1995 року № 1038/95 (1038/95) , яким передбачено зарахування до цього стажу періоду проходження строкової військової служби і половини строку навчання у вищих навчальних юридичних закладах, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2010 року № 23255 про відмову у призначенні щомісячного грошового довічного утримання; визнати незаконною бездіяльність територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області та Державної судової адміністрації України щодо визнання за ним права на відставку та отримання щомісячного грошового довічного утримання, а також підготовки документів на призначення щомісячного грошового довічного утримання; зобов’язати відповідачів призначити щомісячне грошове довічне утримання та провести перерахунок отриманих сум з часу виникнення права на відставку –з 2 грудня 2009 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2010 року скасовано, провадження по справі в цій частині закрито. В решті постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судами порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, позивач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у 1982 - 1984 роках проходив строкову військову службу у лавах Радянської Армії, в період з 1 жовтня 1985 року до 1 жовтня 1987 року позивач навчався у Херсонській спеціальній середній школі міліції МВС СРСР. Голова Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області листом від 23 листопада 2010 року № 23255 відмовив ОСОБА_1 у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді, тому що станом на 19 листопада 2010 року позивачу можливо зарахувати до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, лише 18 років 11 місяців 29 днів, в тому числі робота на посаді судді – 16 років 11 місяців 6 днів, строкова служба у Збройних Силах – 2 роки 23 дні, відповідно до статті 18 Закону УРСР "Про міліцію"навчання у школах МВС УРСР після здобуття середньої освіти прирівнюється до проходження військової служби, а не строкової військової служби.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачає зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням Уряду СРСР проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та отримання різних видів пенсій і соціальних виплат. Зокрема, Законом СРСР "Про загальний військовий обов'язок"від 12 липня 1967 року № 1950-УІІ і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року № 193 (v0193400-81) , було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до частини 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів"від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ (втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів"від 7 липня 2010 року (2453-17) № 2453-ІV) судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок –50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Статтею 1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів"від 10 липня 1995 року № 584, виданим відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (254к/96-ВР) , передбачено зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку 10 років, крім стажу трудової діяльності, визначеної законом, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та періоду проходження строкової військової служби (втратила чинність на підставі Указу Президента від 20 березня 2008 року № 248/2008 (248/2008) ). Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865" від 11 червня 2008 року № 545 (545-2008-п) пункт 3-1 постанови № 865 (865-2005-п) було доповнено абзацом такого змісту: "до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеної законом, календарний період проходження строкової військової служби".

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог позивача про зарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, періоду навчання Херсонській спеціальній середній школі міліції МВС СРСР.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року та змінену постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.