в/9991/799/12 Про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України - 14.05.2012 Прийняття

розглянувши заяву ОСОБА_6 -представника ОСОБА_7 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 07 лютого 2012 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_6 -представника ОСОБА_7 на постанову Маліновського районного суду міста Одеси від 05 червня 2008 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Одеської міської ради, Управління земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

ОСОБА_6 -представник ОСОБА_7 звернувся з заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 07 лютого 2012 року про перегляд за касаційною скаргою ОСОБА_6 -представника ОСОБА_7 на постанову Маліновського районного суду міста Одеси від 05 червня 2008 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Одеської міської ради, Управління земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Зазначеною ухвалою Вищого адміністративного суду України постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року залишена без змін.

Постановою Маліновського районного суду міста Одеси від 05 червня 2008 року в задоволені позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року постанова суду першої інстанції скасована, прийнята нова постанова, якою позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Одеську міську раду вчинити дії по розгляду заяви ОСОБА_7 в порядку ст. 118 Земельного кодексу України.

Погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції послався на порушення відповідачем вимог ст. 12, 116 Земельного кодексу України, п.34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки по справі встановлено, що заяви ОСОБА_7 від 02.11.2005 року та 24.02.2006 року про надання йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, для ведення садівництва та для індивідуального дачного будівництва не були розглянуті Одеською міською радою, а в порушення встановленого законом порядку їх розгляд проведений Одеським міським управлінням земельних ресурсів шляхом надання відповіді у вигляді роз'яснення.

Заявник не погоджується з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 лютого 2012 року та на підтвердження доводів заяви щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права посилається на судове рішення Вищого адміністративного суду України від 03.11.2010 року по справі № К -20187/09 за касаційними скаргами ОСОБА_6- представника ОСОБА_7 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 23.04.2007 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2009 року та Управління земельних ресурсів Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2009 року за позовом ОСОБА_7 до Одеської міської ради, третя особа: Управління земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання протиправною відмови у виділенні земельних ділянок, зобов'язання виділити земельні ділянки та стягнення моральної шкоди, яким касаційні скарги залишено без задоволення, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2009 року -без змін.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2009 року постанову суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Одеську міську раду вчинити дії по розгляду в порядку ст. 118 Земельного кодексу України заяви ОСОБА_7

Погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого адміністративного суду України послалася на порушення відповідачем вимог ст. 12, 116 Земельного кодексу України, п.34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки по справі встановлено, що заяви ОСОБА_7 від 02.11.2005 року та 16.01.2006 року про надання їй земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд у придатному для цього місці з усіма міськими комунікаціями, індивідуального дачного будівництва та для будівництва індивідуального гаража не були розглянуті Одеською міською радою, а в порушення встановленого законом порядку їх розгляд проведений Одеським міським управлінням земельних ресурсів шляхом надання відповіді про відмову.

Неоднакове застосування ст. 118 Земельного кодексу України заявник пов'язує з зазначенням в оскаржуваній ухвалі висновку про те, що за заявою ОСОБА_7 питання про надання земельних ділянок підлягало розгляду Одеською міською радою в сесійному режимі відповідно до вимог Земельного кодексу України (2768-14) та за умов надання ним не тільки заяви, а й пакету необхідних документів відповідно до встановленого порядку.

Відповідно до ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Із доданих до заяви копій судових рішень колегія суддів не вбачає неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах.

Керуючись ст. ст. 237, 240 КАС України колегія суддів, -

Відмовити ОСОБА_6 -представнику ОСОБА_7 у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_7 до Одеської міської ради, Управління земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди .