К/9991/67071/11-С Про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої суми допомоги при народженні дитини - 08.12.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_6 звернулась до суду за позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги при народженні дитини з січня по вересень 2008 року відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", що призвело до порушення її прав.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2009 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси.

Зобов`язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси провести ОСОБА_6 перерахунок та виплату призначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з фактичного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"з ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси задоволено частково.

Визнано дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси, щодо перерахунку та виплати ОСОБА_6 одноразової допомоги при народжені дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку —неправомірними.

Зобов`язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст. 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"за період з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судам норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і постановити нове рішення –про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З матеріалів справи вбачається, що після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 доньки ОСОБА_7, позивач відповідно до діючого законодавства отримувала одноразову державну допомогу при народжені дитини та державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначені обставини визнані сторонами.

Разом з цим, при нарахуванні та виплаті позивачу одноразової державної допомоги відповідач керувався Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) .

Задовольняючи частково позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що бездіяльність управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси

була протиправною з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року.

З таким висновком не погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"призначаються таки види допомоги: допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", допомога при народжені здійснюється одноразово при народжені дитини в сумі 3 400 гривень, решта —протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народжені дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12) . Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"в цій частині не визнавались не конституційним і тому діяли на час виникнення таких спірних правовідносин. Тому при визначені розміру державної допомоги при народжені дитини та порядку її виплати слід керуватись саме положенням абзацу 2 частини 2 статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Згідно зі статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 01 січня—526,00 грн., з 01 квітня—538,00 грн., з 01 липня—540,00 грн., та з 01 жовтня—557,00 грн.

Також, пунктом 23 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"було викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

При цьому рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (v010p710-08) положення пункту 23 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12) у період 2008 року такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) не визнавались.

Відтак висновки суду апеляційної інстанції про неправомірність дій відповідача щодо перерахунку одноразової допомоги при народженні дитини та зобов`язання управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст. 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"за період з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року є не вірними.

Частково задовольняючи позов та зобов’язуючи відповідача провести перерахунок та виплату позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13.12.2007 року, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди дали не правильну правову оцінку обставинам у справі, не перевірили обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення конкретних сум, відповідність їх розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який був встановлений чинним законодавством, та дійшли не обґрунтованого висновку щодо задоволення позову.

Підстав для задоволення позову колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.