Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Калашнікової О.В.

Васильченко Н.В.

Леонтович К.Г.

Чалого С.Я.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації на постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ОСОБА_6 звернулась до суду за позовом до управління праці та соціального захисту населення Печерської районної державної адміністрації у місті Києві про стягнення недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В позові зазначала, що відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"вона має право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, яку у 2009 році у відповідних розмірах не отримувала, оскільки відповідач нараховував зазначену допомогу не у відповідності з цим Законом, що призвело до порушення її прав.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2009 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації здійснити перерахунок нарахованої ОСОБА_6 допомоги, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_6 різницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 січня 2009 року по листопад 2009 року включно виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років в сумі 4 697 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2011 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації залишено без задоволення, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2009 року - без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення –про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь щодобставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З матеріалів справи вбачається, що після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_7, позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначені обставини визнані сторонами.

Разом з цим, при нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2009 році відповідач керувався Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" (835-17) .

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації була протиправною у період з 01.01.2009 року по листопад 2009 року.

З таким висновком не погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 01 січня—526,00 грн., з 01 квітня—538,00 грн., з 01 липня—540,00 грн., та з 01 жовтня—557,00 грн.

Також, пунктом 23 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"було викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

При цьому рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (v010p710-08) положення пункту 23 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12) у період 2008 року такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) не визнавались.

У 2009 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається та виплачується відповідно до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI, постанови КМУ "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми"від 27.12.2001 року № 1751 (1751-2001-п) . Відповідно до пункту 22 зазначеного Порядку відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Порушень цієї норми з боку відповідача у 2009 році не встановлено, а тому вимоги позивача щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років протягом 2009 року є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відтак висновок судів попередніх інстанцій про зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації здійснити перерахунок нарахованої ОСОБА_6 допомоги, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_6 різницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 січня 2009 року по листопад 2009 року включно виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років в сумі 4 697 гривень є не вірним.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди дали не правильну правову оцінку обставинам у справі, не перевірили обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення конкретних сум, відповідність їх розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який був встановлений чинним законодавством, та дійшли не обґрунтованого висновку щодо задоволення позову.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації —задовольнити.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2011 року —скасувати, в задоволені позову ОСОБА_6 —відмовити.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.