ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" грудня 2011 р. м. Київ К-22597/10
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді –доповідача Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Сіроша М.В., Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою державного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року у справі №2а-17419/09 за позовом державного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування" до Державної інспекції з енергозбереження в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И Л А :
Відкрите акціонерне товариство "Птахогосподарство "Червоний прапор"звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з енергозбереження про скасування постанови про застосування економічних санкцій .
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В касаційній скарзі ВАТ "Птахогосподарство "Червоний прапор"просить скасувати зазначене вище судове рішення як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Акту перевірки використання ПЕР Державним підприємством "Петровський завод вугільного машинобудування"від 15.05.2009, складеного Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області, вбачається, що у позивача відсутні затверджені згідно чинного законодавства норми питомих витрат ПЕР на вироблену продукцію та похідні енергоносії, самостійно вироблені підприємством; має місце відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства за 2008 рік від нормативного значення (cos ц = 0,97) веде до перевитрат активної електроенергії в розмірі
За результатами перевірки складений припис, відповідно до якого у позивач був зобов’язаний у термін до листопада 2009 р. виконати заходи щодо усунення виявлених порушень (9 пунктів), у тому числі довести коефіцієнт потужності підприємства (факт tg ц = 0,813) до нормативного значення (tg ц = 0,25) з метою зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивної потужності (термін виконання листопад 2009 року).
Разом з цим, постановою Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області № 15-6/09-22031 КП 32 ЕС від 20.05.2009 за перевитрати електроенергії до позивача були застосовані економічні санкції у вигляді підвищеної плати за перевитрати ПЕР у розмірі 41437,84 гривень.
Згідно пункту "е"ст. 11 Закону України "Про енергозбереження"плата у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів введена за нераціональне використання паливно –енергетичних ресурсів залежно від їх перевитрат. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 р. №699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно –енергетичних ресурсів в народному господарстві" (699-93-п)
на Державну інспекцію з енергозбереження покладені функції державного контролю за раціональним використанням газу та інших паливно –енергетичного ресурсів підприємства.
Абзацом другим розділу II Додатку до вищевказаної постанови КМУ встановлено, що якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), то споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.
Відповідно до пункту 1.1 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19 (z0093-02)
та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2002 року за № 93/6381 (z0093-02)
, зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивних потужностей, є реальною експлуатаційною технологією енергозбереження в електричних мережах. Адресні економічні стимули для зменшення негативних впливів на втрати активної електроенергії та на якість напруги визначаються, серед іншого, за допомогою коефіцієнта стимулювання капітальних вкладень у засоби компенсації реактивних потужностей в електричних мережах, належних споживачам (відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 зазначеної Методики до складу засобів компенсації реактивних потужностей входять компенсувальні установки, засоби регулювання потужності компенсувальної установки, прилади або системи обліку реактивної електроенергії).
Згідно із Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 року № 910 (z1399-05)
) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442 (z0417-96)
:
електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок;
компенсація перетікань реактивної електричної енергії - комплекс технологічних заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості його електроустановок на межі балансової належності;
перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії;
плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.
Відповідно до пункту 6.35 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 року №910 (z1399-05)
) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за №417/1442 (z0417-96)
, плата за перетікання реактивної електричної енергії призначена для адресного економічного стимулювання ініціативи споживача до впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.
Обов’язок щодо здійснення компенсації перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії відповідно до пункту 10.2.8 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 року № 910 (z1399-05)
) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442 (z0417-96)
, покладений на споживача електричної енергії.
Отже, доведення фактичного коефіцієнту потужності системи електропостачання до нормативного є обов'язком споживача електроенергії.
У зв’язку з цим слід зазначити, що в пункті 11 Акту перевірки вказано про те, що позивачем виконуються заходи з енергозбереження, проводиться реконструкція зовнішнього освітлення та оптимізація режимів роботи котельного обладання. Закон України "Про енергозбереження" (74/94-ВР)
визначає "нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" як прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів (далі —ПЕР), їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії, та при цьому визначає поняття кожного з вказаних видів нераціонального (неефективного) використання ПЕР:
прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);
марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів -систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і тепло
устаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, речей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів).
Також Законом встановлено, що "норми питомих витрат палива та енергії" - це регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.
Відповідно до статті 11 Закон України "Про енергозбереження" встановлені, зокрема, наступні економічні заходи для забезпечення енергозбереження, які передбачають:
введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;
застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за:
а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів;
б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно - енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію –нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 р. № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" (699-93-п)
затверджені "Розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми, а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями)", згідно розділу II "Плата за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання" встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.
Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни.
Відповідно до пункту 9 "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04 серпня 2000 року № 64 (z0653-00)
, обсяги марнотратного споживання і прямих втрат ПЕР визначаються у перерахунку на річне споживання або на період від виникнення до виявлення порушення, крім випадків, які підтверджуються документально відповідно до додатків 5 і 1 7 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року № 623 (623-93-п)
. Обсяг цих втрат визначається незалежно від стану виконання підприємством встановлених норм питомих витрат енергоресурсів.
Отже, застосована до позивача плата є економічною санкцією у формі плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на ПЕР ціни за річний обсяг перевитрат таких ПЕР.
Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про фактичні порушення позивачем технологічної дисципліни, так як в акті перевірки містяться відомості про проведення ремонтних робіт, а доведення коефіцієнту потужності підприємства приписано здійснити до листопада 2009 року, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про передчасність дій щодо застосування до Підприємства підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів.
Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч.1 ст.226 КАСУ є підставою для скасування оскарженої в касаційному порядку постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу державного підприємства "Петровський завод вугільного машинобудування" –задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року –скасувати.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року –залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
З оригіналом згідно.