Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Сіроша М.В., Харченка В.В.

при секретарі: Гутніченко А.М.

за участю представників:

Прокуратури України –Чубенка В.В.

МОНПС –Жукович Л.В.

ТОВ "Сатурн"–Бондаря І.М.

Державної геологічної служби –

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Прокуратури Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року у справі №2а-6321/09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн"до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, третя особа –Державна геологічна служба(правонаступником якої є Державна служба геології та надр України), за участю Прокуратури Житомирської області, про визнання наказу протиправним, -

У вересні 2009 року ТОВ "Сатурн"звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.08.2009 №426 в частині анулювання спеціального дозволу ТОВ "Сатурн"на видобування лабрадориту.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідач на підставі ст. 26 Кодексу України про надра, а саме - припинення робіт, передбачених дозволом, більш ніж два роки, не мав права, без згоди позивача, приймати рішення про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, оскільки вказаною нормою передбачений судовий порядок анулювання ліцензії за відсутності згоди надрокористувача.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року, позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі Міністерство охорони навколишнього природного середовища України просить скасувати ухвалені у справі судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі Перший заступник прокурора Житомирської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2003 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України було видано позивачеві спеціальний дозвіл №3129 на користування надрами з метою видобування лабрадориту, придатного для отримання блоків та виробництва облицювальних виробів, терміном на 10 років.

Листом від 31.08.2009 №25/09-3-866 Державна геологічна служба повідомила позивача про те, що відповідно Наказу МОНПС від 04.08.2009 №426 спеціальний дозвіл №3129 на користування надрами від 01.09.2003 був анульований, у зв’язку з припиненням робіт, передбачених дозволом, більш як на 2 роки.

Тобто, спірним питанням позову є правомірність дій відповідача щодо прийняття ним наказу від 04.08.2009 №426 в частині анулювання спеціального дозволу від 01.09.2003 №3129 на користування надрами.

Статтею 16 Кодексу України про надра встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року N 1524 (1524-2006-п) , Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди) є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Відповідно до норм підпункту 14 пункту 4 цього Положення саме Мінприроди встановлює згідно із законодавством ліміти та квоти на спеціальне використання природних ресурсів та розміщення відходів, нормативи допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на стан навколишнього природного середовища, видає дозволи на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу, а також контролює їх додержання та приймає відповідні рішення щодо зупинення їх дії або анулювання.

Згідно ст. 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Надра надаються у користування для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (стаття 14 Кодексу).

Статтею 19 зазначеного Кодексу встановлено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Отже, право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

Порядком надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим Постановою КМ України від 17.06.2009 № 608 (608-2009-п) , встановлено, що цей Порядок визначає процедуру надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Пунктом 20 цього Порядку (608-2009-п) однією з підстав анулювання дозволу визначено припинення робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки.

Разом з цим, лише в разі відсутності спору Мінприроди має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, це право припиняється у судовому порядку, а Порядок надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами (608-2009-п) хоча і може встановлювати додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки таке право надано частиною третьою статті 26 Кодексу, але він не може змінювати правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними здійснюється припинення такого права у судовому порядку.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про протиправність оспорюваного наказу відповідача про анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 01.09.2003 №3129, виданого позивачу терміном на 10 років.

Доводи касаційних скарг зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційні скарги Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Прокуратури Житомирської області –залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.