Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді –доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Сіроша М.В.

при секретарі: Гутніченко А.М.

за участю представників:

ТОВ "ТПП "Лизогубівське"- Блудова Ф.П.

МОНПС –Жукович Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство "Лизогубівське"на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2010 року у справі №2а-3526/10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство "Лизогубівське"до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про скасування наказу, -

У березні 2010 року ТОВ "ТПП "Лизогубівське" звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про скасування наказу від 07.12.2009 №654 "Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ "ТПП "Лизогубівське"просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу Міністерство охорони навколишнього природного середовища України просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що відповідачем спірний Наказ №654 "Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами", яким скасовано наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28.07.2008 №399 про надання ТОВ "ТПП "Лизогубівське"спеціального дозволу від 22.08.2008 №4694 та анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами від 22.08.2008 №4694, видано правомірно на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 у справі №2-а-260/08/2070.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на нижченаведене.

Згідно ст. 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами. Ці дозволи надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством, як правило, на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким органом відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 27 грудня 2005 року № 842/2005 "Про положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України" (1842/2005) є Міністерство.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2006 ТОВ "ТПП "Лизогубівське"надано до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків в межах Безлюдівського родовища будівельних пісків.

12.07.2007 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України листом №4095/30-10 були повернуті документи ТОВ "ТПП "Лизогубівське", надані на отримання спеціального дозволу на користування надрами по мотиву, що комплектність документів не відповідає вимогам нормативно-правових актів.

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерством охорони навколишнього природного середовища України про визнання протиправною бездіяльності, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2008 у справі №2а-260/08/2070 позов ТОВ "ТПП "Лизогубівське"задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства навколишнього природного середовища України щодо несвоєчасного розгляду заяви з пакетом документів, визнано незаконними дії відповідача щодо повернення заяви з пакетом документів, зобов’язано Міністерство навколишнього природного середовища України прийняти заву з пакетом документів та надати спеціальний дозвіл (ліцензію) на право користування надрами з метою видобування будівельних пісків в межах Безлюдівського родовища будівельних пісків, що розташоване у 3 км від м. Харкова.

У зв’язку з чим, 28.07.2008 Міністерством навколишнього природного середовища України був виданий наказ №399 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами", яким прийнято заяву позивача від 15.03.2006 та надано дозвіл на користування надрами Безлюдівського родовища пісків.

Разом з цим, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 у справі №2-а-260/08/2070 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2008 та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ "ТПП "Лизогубівське"було відмовлено.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Зі змісту положень ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду, набирає законної сили з моменту проголошення.

Так, на виконання зазначеного вище судового рішення апеляційного суду 07.12.2009 відповідачем видано спірний наказ №654 "Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами", яким скасовано наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28.07.2008 №399 про надання ТОВ "ТПП "Лизогубівське"спеціального дозволу від 22.08.2008 №4694 на користування надрами Безлюдівського родовища пісків, що розташоване у 3 км від міста Харкова, анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами від 22.08.2008 року № 4694.

Отже, оскаржуваний наказ було видано на виконання судового рішення.

Окрім того, постановою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2010 скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 та змінено постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2008.

Так, в частині зобов’язання МОНПС надати спеціальний дозвіл постанова суду першої інстанції скасована та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що суд не може брати на себе функції органу, на який покладено обов’язок, щодо видачі спеціальних дозволів на користування надрами. В решті постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Крім того, як вже було зазначено вище, постанова суду першої інстанції на виконання якої було прийнято наказ від 28.07.2008№399 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами"скасована судом касаційної інстанції в частині зобов’язання МОНПС надати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначеним вимогам оскаржуваний наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про скасування наказу від 07.12.2009 №654 –відповідає, а тому суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство "Лизогубівське"–залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.