Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Гордійчук М.П.,

Конюшка К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Кіровоградської митниці на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року у справі за позовом колективного підприємства "Орбіта-транс-сервіс" до Кіровоградської митниці про скасування податкового повідомлення,

Колективне підприємство "Орбіта-транс-сервіс" звернулось до суду з позовом до Кіровоградської митниці про скасування податкового повідомлення форми "Ш" від 16.02.2007 №3.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Кіровоградською митницею протиправно, на підставі хибних висновків акту перевірки від 01.02.2007 №002/7/901000000/0303956845 щодо порушення позивачем вимог статті 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування", прийнято податкове повідомлення форми "Ш" від 16.02.2007 №3, яким до колективного підприємства "Орбіта-транс-сервіс" за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ввізного мита застосовано штрафні санкції у розмірі 175 986,63 грн.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 23 червня 2009 року позов задоволено; скасовано податкове повідомлення Кіровоградської митниці форми "Ш" від 16.02.2007 №3.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року апеляційну скаргу Кіровоградської митниці задоволено частково; постанову Господарського суду Кіровоградської області від 23 червня 2009 року скасовано; прийняту нову постанову, якою позов також задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення Кіровоградської митниці форми "Ш" від 16.02.2007 №3.

У поданій касаційній скарзі Кіровоградська митниця із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, Кіровоградською митницею проведено позапланову перевірку стану дотримання колективним підприємством "Орбіта-транс-сервіс" законодавства України з питань митної справи при ввезенні майна як внеску іноземного інвестора для провадження спільної інвестиційної діяльності, за результатами якої складено акт перевірки від 01.02.2007 №002/7/901000000/0303956.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" та пункту 15 Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення на Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 №937 (937-96-п) .

Так, Кіровоградською митницею із посиланням на факт укладення між колективним підприємством "Орбіта-транс-сервіс" та громадянином ОСОБА_2 договору купівлі -продажу транспортного засобу від 06.01.2005, дійсність якого встановлено рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21.01.2005, зроблено висновок про наявність факту відчуження раніше трьох років з дати зарахування на баланс ввезеного позивачем майна, а саме: автобусу "SKANIA", 1989 року випуску, шасі НОМЕР_1, та, відповідно, виникнення податкового зобов'язання по сплаті мита у сумі 351 973,26 грн.

У зв'язку з порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ввізного мита, Кіровоградською митницею прийнято податкове повідомлення форми "Ш" від 16.02.2007 №3, яким до колективного підприємства "Орбіта-транс-сервіс" на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції у розмірі 175 986,63 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення форми "Ш" від 16.02.2007 №3, із посиланням на рішення Кіровоградського районного суду міста Кіровограда від 12.06.2007, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 18.12.2007 та яким визнано недійсним укладений 06.01.2005 договір купівлі-продажу автобусу "SKANIA", 1989 року випуску, шасі НОМЕР_1, вказав на недоведеність з боку Кіровоградської митниці факту порушення позивачем вимог статті 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування", та, відповідно, протиправність податкового повідомлення форми "Ш" від 16.02.2007 №3 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, оскільки суд першої інстанції, вказуючи на відсутність факту відчуження майна позивачем, не з'ясував обставин щодо дій учасників угоди купівлі-продажу та фактичного перебування майна.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції, в обґрунтування висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходив з недоведеності з боку Кіровоградської митниці факту виникнення узгодженої суми податкового зобов'язання, що, у свою чергу, виключає наявність підстав для застосування штрафних санкції за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Колегія суддів з огляду на обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом в порядку, передбаченому частинами другою і третьою статті 18 цього Закону. При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс мито сплачується у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 18 цього Закону.

Висновки акту перевірки від 01.02.2007 №002/7/901000000/0303956 щодо порушення позивачем положень статті 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" ґрунтуються на тому, що 06.01.2005 між колективним підприємством "Орбіта-транс-сервіс" та громадянином ОСОБА_2 укладено договір купівлі -продажу транспортного засобу, а саме автобусу "SKANIA", 1989 року випуску, шасі НОМЕР_1; дійсність вказаного договору встановлено Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21.01.2005.

В той же час, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 19.04.2007 рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21.01.2005 скасовано; у задоволенні позову ОСОБА_2 до колективного підприємства "Орбіта-Транс-Сервіс" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності відмовлено.

У свою чергу, рішенням Кіровоградського районного суду міста Кіровограда від 12.06.2007, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 18.12.2007, визнано недійсним укладений 06.01.2005 між позивачем та громадянином ОСОБА_2 договір купівлі-продажу автобусу "SKANIA", 1989 року випуску, шасі НОМЕР_1.

За змістом статті 208 Господарського кодексу України у разі визнання недійсним зобов'язання з підстав, не пов'язаних з вчиненням з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Наявність або ж відсутність фактичного виконання сторонами договору наслідків недійсності правочину, визначених статтею 208 Господарського кодексу України, на застосування вищезазначених положень не впливають.

З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлену рішенням суду недійсність укладеного 06.01.2005 між позивачем та громадянином ОСОБА_2 договору купівлі-продажу автобусу "SKANIA", 1989 року випуску, шасі НОМЕР_1, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості застосування Кіровоградською митницею положень статті 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування", згідно з якими при відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс мито сплачується у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 18 цього Закону, та, відповідно, вказує на необґрунтованість висновку митного органу щодо порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів вказує на обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову. Доводи касаційної скарги зазначеного не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Кіровоградської митниці залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.