ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" листопада 2011 р. м. Київ К-25498/08
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Стародуба О.П., Тракало В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області про стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 23 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
В липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є інвалідом ІІІ групи та має відповідний статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) . Відповідно до положень частини 5 статті 13 цього Закону йому щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога в розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Проте грошова допомога виплачувалася не в повному розмірі. Позивач просив визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області у виплаті щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік в розмірі, встановленому частиною 5 статті 13 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; стягнути з управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області на його користь недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік в розмірі 3 017,00 грн.; зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати щорічну разову грошову допомогу в розмірі, встановленому частиною 5 статті 13 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 23 вересня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області у виплаті щорічної разової грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком за 2008 рік. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік в розмірі 3 017,00 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області залишено без задоволення, а постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 23 вересня 2008 року –без змін.
Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області, судами неповне з’ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове судове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи та має відповідний статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .
Частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б"підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , частину 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 12 березня 2008 року № 183 (183-2008-п) установлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги інвалідам війни ІІІ групи, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , здійснюється у розмірі 350 гривень. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) положення підпункту "б"підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позов щодо стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) –положення підпункту "б"підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , тому відповідач повинен компенсувати різницю між сумами фактично виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік та належної йому відповідно до положень частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Проте з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна.
Положення підпункту "б"підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) , які не мають зворотної дії в часі. Якщо суб’єкт владних повноважень виплатив грошову допомогу під час дії зазначеної норми Закону, то після прийняття рішення Конституційним Судом України у нього не виникло додаткових зобов’язань щодо перерахунку раніше виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги.
Суд першої інстанції в ухваленому рішенні встановив, що щорічна разова грошова допомога позивачу у розмірі 350 грн. була виплачена відповідачем до 5 травня 2008 року, тобто до постановлення Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) , а тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік не було.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області задовольнити.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 23 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області про стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги відмовити.
постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В. Судді Амєлін С.Є. Головчук С.В. Стародуб О.П. Тракало В.В.