колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Стародуба О.П., Тракало В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року,

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є учасником війни та має відповідний статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) . Відповідно до положень статті 14 цього Закону їй щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Проте грошова допомога виплачувалася позивачу не в повному розмірі. Просила зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області виплатити недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги учаснику війни за 2007 рік в розмірі 1180 грн.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області залишено без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2007 року –без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області, судами порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника війни.

Частиною 5 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"виплата щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) у 2007 році учасникам війни була встановлена у розмірі 55 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнано неконституційними.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій у 2007 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу у розмірі 55 грн. з врахуванням обмежень, встановлених статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позов про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнано неконституційними, тому позивачу щорічна разова допомога була виплачена не в повному обсязі та враховуючи вимоги статті 62 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" та статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", згідно яких в 2007 році розмір мінімальної пенсії в зазначений період складає 410 грн., позивачу підлягає до стягнення недоплачена сума щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік в розмірі 1180,00 грн.

Проте з такими висновками судів обох інстанцій можна погодитись не можна.

Відповідач у своїх запереченнях на позов, досліджених судом першої інстанції, обґрунтовано стверджував, що визначена статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"грошова сума була виплачена позивачу 24 квітня 2007 року, тобто під час дії зазначеної норми Закону (489-16) , а тому, оскільки положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення, яке не має зворотної дії в часі, його дії відповідали вимогам чинного на той час законодавства.

За таких обставин суди попередніх інстанцій прийшли до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої суми щорічної грошової допомоги учаснику війни за 2007 рік.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди порушили норми матеріального права, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги відмовити.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.