Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 02 вересня 2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року

у справі №11/540/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Усвідомлення»(надалі -ТОВ «Усвідомлення»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя (надалі -ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 21.07.2008р. №0000392301/1.

Постановою господарського суду Запорізької області від 02 вересня 2008р. залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2009р., позов було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 21.07.2008р. №0000392301/1; судові витрати стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 3,40грн.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Усвідомлення»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.12.2007р., про що складено акт від 05.05.2008р. №57/23-2/32372569.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого завищено суму податкового кредиту.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392301/0 від 16.05.2008р., яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

В порядку апеляційного узгодження, за наслідками розгляду первинної скарги платника податку, податковим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 21.07.2008р. №0000392301/1, яким сума зобов'язання залишена без змін.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто Закон України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість (надалі -ПДВ) права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Несплата продавцем або його контрагентами ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В ході судового розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що суми податку на додану вартість, включені ТОВ «Усвідомлення» до складу податкового кредиту за податковими деклараціями з податку на додану вартість у перевірений період підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. Фактичне отримання позивачем товару від виробників (цукор-пісок та борошно) підтверджується видатковими накладними, а їх оплата - банківськими виписками та платіжними дорученнями. Господарська мета позивача у здійсненні такого придбання обґрунтована отриманням прибутку від продажу зазначеного товару іншим підприємствам. Таким чином, висновки податкового органу про відсутність у позивача права на податковий кредит в сумі 437916,00грн. не знайшли свого підтвердження.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 02 вересня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.