Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6

на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2007 року та постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2008 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (далі –УПФУ в АР Крим) про визнання розпоряджень протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок наукової пенсії,

У вересні 2007 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом про визнання розпоряджень УПФУ в АР Крим протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок наукової пенсії з виплатою різниці суми пенсії. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 02 вересня 1968 року по 05 липня 1993 року працювала в наукових структурних підрозділах, де займалась науковою діяльністю і її науковий стаж складає 24 роки 10 місяців. З урахуванням зазначеного стажу позивачу призначено пенсію на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) , яку вона отримувала до березня 2006 року у розмірі 1025 грн. Розпорядженням відповідача від 21 лютого 2006 року виплату наукової пенсії позивачу припинено та встановлено розмір пенсії в сумі 408,08 грн, оскільки документально підтверджений науковий стаж складає 13 років 4 дні, що не дає право на отримання пенсії, як науковому працівнику. Розпорядженням УПФУ в АР Крим від 12 квітня 2007 року стаж наукової роботи був визнаний протягом 16 років 8 місяців і з 01 червня 2006 року поновлено виплату наукової пенсії, проте в меншому розмірі. Вважаючи, що відповідачем протиправно не враховано до стажу наукової діяльності період роботи протягом 8 років 2 місяців з 21 листопада 1973 року по 19 серпня 1986 року у Всесоюзному науково-дослідному інституті по вивченню попиту населення на товари народного споживання кон’юктури торгівлі та Всесоюзному науково-дослідному інституті економіки кооперативної торгівлі, ОСОБА_6 просила зобов'язати УПФУ в АР Крим включити зазначений стаж до стажу наукової діяльності на підставі відомостей, зазначених у трудовій книжці, здійснити перерахунок призначеної наукової пенсії з урахуванням вказаного стажу та виплатити суму недоотриманої пенсії.

Постановою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2008 року змінено постанову суду першої інстанції та викладено її резолютивну частину в наступній редакції: "У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до УПФУ в АР Крим про зарахування до стажу наукової роботи для призначення пенсії на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) періодів роботи: з 21 листопада 1973 року по 01 лютого 1978 року на посаді завідуючого відділом тканин одягу та взуття Української філії Всесоюзному науково-дослідному інституті по вивченню попиту населення на товари народного споживання кон’юктури торгівлі; з 01 лютого 1978 року по 30 грудня 1979 року, на посадах завідуючого відділом кон’юктури торгівлі та завідуючого сектором кон’юктури відділу споживчих оцінок Української філії Всесоюзному науково-дослідному інституті по вивченню попиту населення на товари народного споживання кон’юктури торгівлі; з 20 вересня 1983 року по 25 березня 1984 року на посаді в.о. завідуючого сектором методології вивчення попиту, кон’юктури торгівлі і введення СКИПС Всесоюзному науково-дослідному інституті економіки кооперативної торгівлі; з 01 березня 1985 року по 19 серпня 1986 року на посаді в.о. завідуючого відділом методології вивчення і прогнозування попиту Української філії Всесоюзному науково-дослідному інституті економіки кооперативної торгівлі, що разом складає 8 років 2 місяці, здійснення перерахунку призначеної пенсії, з виплатою різниці від суми виплаченої пенсії відмовити".

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема неправильно застосовано статтю 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність"та постанову Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 257 (257-2004-п) .

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 займала посади: з 21 листопада 1973 року по 01 лютого 1978 року на посаді завідуючого відділом тканин одягу та взуття Української філії Всесоюзному науково-дослідному інституті по вивченню попиту населення на товари народного споживання кон’юктури торгівлі; з 01 лютого 1978 року по 30 грудня 1979 року, на посадах завідуючого відділом кон’юктури торгівлі та завідуючого сектором кон’юктури відділу споживчих оцінок Української філії Всесоюзному науково-дослідному інституті по вивченню попиту населення на товари народного споживання кон’юктури торгівлі; з 20 вересня 1983 року по 25 березня 1984 року на посаді в.о. завідуючого сектором методології вивчення попиту, кон’юктури торгівлі і введення СКИПС Всесоюзному науково-дослідному інституті економіки кооперативної торгівлі; з 01 березня 1985 року по 19 серпня 1986 року на посаді в.о. завідуючого відділом методології вивчення і прогнозування попиту Української філії Всесоюзному науково-дослідному інституті економіки кооперативної торгівлі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що зазначені періоди роботи не можуть бути враховані до стажу наукової роботи.

Проте з такими висновками судів погодитись не можливо.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність"(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

Частиною восьмою статті 24 зазначеного Закону встановлено, що перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 257 (257-2004-п) затверджено перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"(далі - Перелік).

Згідно із пунктом 3 Переліку до таких посад віднесено посади керівника (завідуючого, начальника), заступника керівника (завідуючого, начальника), головного конструктора (інженера, технолога тощо), провідного конструктора (інженера, технолога тощо) наукового підрозділу (відділення, відділу, комплексу, центру, лабораторії, сектору, бюро, групи); головного інженера (конструктора, технолога, архітектора) проекту наукової установи та організації (їх філіалів, відділень тощо).

З копії трудової книжки видно, що в період з 21 листопада 1973 року по 19 серпня 1986 року позивач працювала в Українському філіалі КНІІКСа на посадах завідувача відділом та завідувача сектором. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку (637-93-п) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку (637-93-п) встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_6 надала на підтвердження стажу наукової діяльності суду апеляційної інстанції довідку Центральної спілки споживчих товариств України від 05 грудня 2007 року № 02-168 та довідку Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі від 04 грудня 2007 року № 23.

Проте, апеляційний суд не надав оцінки вказаним доказам та не дослідив їх.

Згідно із статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих в адміністративній справі обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 220 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 227 КАС України підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Таким чином, неповне з’ясування судами дійсних обставин справи та допущені порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухваленого апеляційним судом рішення та направлення справи до цього ж суду на новий розгляд.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.