колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Стародуба О.П., Тракало В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами за позовом Роменського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, третя особа –Роменське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року,

У травні 2008 року Роменський міжрайонний прокурор в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи та має відповідний статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) . Відповідно до положень статті 13 цього Закону йому щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Проте всупереч вимогам зазначеного Закону щорічна разова грошова допомога до 5 травня, призначена позивачу у 2007 році, була виплачена 13 квітня 2007 року в розмірі 360 грн. Просив стягнути з управління праці та соціального захисту населення Роменської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни ІІ групи за 2007 рік в розмірі 2920 грн.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 червня 2008 року позов Роменського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 задоволено повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Роменської міської ради Сумської області залишено без задоволення, а постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 червня 2008 року –без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Роменської міської ради Сумської області, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи.

Частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"виплата зазначеної разової грошової допомоги у 2007 році інвалідам війни ІІ групи була встановлена у сумі 360 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнано неконституційними.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій відповідно до листа управління праці та соціального захисту населення Роменської міської ради Сумської області від 20 травня 2008 року № 1986/06/01 ОСОБА_1 отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2007 року у розмірі 360 грн. з врахуванням обмежень, встановлених статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позов про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнано неконституційними, тому позивачу щорічна разова допомога була виплачена не в повному обсязі та враховуючи вимоги статті 62 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" та статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", згідно яких з 1 квітня до 1 жовтня 2007 року розмір мінімальної пенсії в зазначений період складає 410,06 грн., позивачу підлягає до стягнення недоплачена сума щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік в розмірі 2920 грн.

Проте з такими висновками судів обох інстанцій можна погодитись лише частково.

Відповідач у своїх запереченнях на позов обґрунтовано стверджував, що визначена статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"грошова сума була виплачена позивачу 13 квітня 2007 року, тобто під час дії зазначеної норми Закону, а тому, оскільки положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення, яке не має зворотної дії в часі, його дії відповідали вимогам чинного на той час законодавства.

Як вбачається із позовної заяви, заяви про зміну позовних вимог та листа управління праці та соціального захисту населення Роменської міської ради Сумської області від 20 травня 2008 року № 1986/06/01, дослідженого судами в судових засіданнях, щорічна разова грошова допомога була виплачена позивачу за 2007 рік 13 квітня 2007 року, тобто до прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення, а тому у відповідача не виникло додаткових зобов’язань щодо перерахунку раніше виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги.

За таких обставин суди попередніх інстанцій прийшли до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої суми щорічної грошової допомоги інваліду війни ІІ групи за 2007 рік.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди порушили норми матеріального права, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Роменської міської ради Сумської області задовольнити.

Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року скасувати.

В задоволенні позову Роменського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, третя особа –Роменське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги відмовити.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.