колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Стародуба О.П., Тракало В.В.,

секретар судового засідання Сіпаренко С.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів Сахарова М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Ягодинської митниці про визнання наказу неправомірним та поновлення на роботі за касаційними скаргами Державної митної служби України та Ягодинської митниці на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року,

У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 20 липня 1992 року по 1 вересня 2010 року перебувала на службі в митних органах України на різних посадах. Наказом Державної митної служби України від 31 серпня 2010 року № 1645-к припинено з 1 вересня 2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3, головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці, звільнивши її із займаної посади відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу"(за порушення Присяги державного службовця –надання недостовірної інформації начальнику Ягодинської митниці з метою неправомірного отримання переваг при вирішенні питання щодо призначення на вищу посаду). Вважає своє звільнення з роботи неправомірним, оскільки Присягу державного службовця не порушувала, свої особисті пояснення, на підставі яких було внесено подання та прийнято рішення щодо звільнення позивача, були написані власноручно заступником начальника Департаменту аналітичної роботи управління ризиками та аудиту Держмитслужби України Голомшею Я.Я. Зазначені пояснення були отримані шляхом обману, оскільки за запевненнями Голомші Я.Я. та начальника Ягодинської митниці Федика Г.П., її письмові пояснення необхідні були для вирішення керівництвом Держмитслужби України питання щодо переведення позивача на вищу посаду. Тому позивач ці пояснення підписала не читаючи, оскільки з повною довірою віднеслась до запевнень вищезазначених керівників. Проте згодом, ознайомившись із зазначеними письмовими поясненнями, позивач стверджує, що в них повністю перекручено зміст та суть її фактичних пояснень з цього питання, та вона не надавала керівнику Ягодинської митниці будь-якої недостовірної інформації. Крім того, на думку позивача, її звільнення проведено з порушенням процедури, встановленої чинним законодавством.

Просила визнати неправомірним наказ Державної митної служби України від 31 серпня 2010 року № 1645-к, поновити її на посаді головного інспектора сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення №1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці Державної митної служби України, стягнути з Державної митної служби України на її користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 1 вересня 2010 року по день поновлення на роботі.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 31 серпня 2010 року № 1645-к про припинення з 1 вересня 2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3, головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці, звільнивши її із займаної посади відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу". Зобов’язано Державну митну службу України поновити ОСОБА_3 на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці з 1 вересня 2010 року. Зобов’язано Ягодинську митницю здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 вересня 2010 року до дня поновлення на роботі. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці та виплати середнього заробітку за 1 місяць допущено до негайного виконання.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року апеляційні скарги Державної митної служби України та Ягодинської митниці залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року –без змін.

Вказуючи на допущені, на думку Державної митної служби України та Ягодинської митниці, судами порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідачі просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідачів, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що наказом Державної митної служби України "Про припинення перебування на державній службі"від 31 серпня 2010 року № 1645-к припинено з 1 вересня 2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3, головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"Ягодинської митниці, звільнивши її із займаної посади відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу"(за порушення Присяги державного службовця).

Судом першої інстанції, зокрема, зазначено, що в поданні Ягодинської митниці про застосування дисциплінарного стягнення до головного інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Римачі"ОСОБА_3 зазначено наступну суть порушення: "Як стало відомо з пояснення ОСОБА_3, нею надана неправдива інформація начальнику митниці, яка шкодить інтересам державної служби та негативно впливає на репутацію державного службовця. ОСОБА_3 несумлінно виконані службові обов’язки, не дотримано вимоги статті 5 Закону України "Про державну службу". Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про державну службу"ОСОБА_3 зобов’язана суворо дотримуватись Конституції та законів України, сприяти втіленню їх в життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов’язки. Таким чином, ОСОБА_3 порушено Присягу державного службовця в частині суворого дотримання законів України, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян".

До зазначеного подання додано копію пояснень від 28 серпня 2010 року, підписаних ОСОБА_3, в яких викладено зміст обставин, які, на думку відповідачів, свідчать про порушення ОСОБА_3 Присяги державного службовця.

Відповідно статті 17 Закону України "Про державну службу"громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов та поновлюючи позивача на посаді, прийшли до обґрунтованого висновку, що пояснення від 28 серпня 2010 року, підписані ОСОБА_3, не є належним доказом порушення позивачем Присяги державного службовця в розумінні положень статті 17 Закону України "Про державну службу". Жодних інших доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_3 Присяги державного службовця відповідачами суду надано не було.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги, висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційних скарг.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч.2, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційні скарги Державної митної служби України та Ягодинської митниці залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.