колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Стародуба О.П., Тракало В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії державного службовця за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року,

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що наказом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську від 2 грудня 2004 року №254-О була звільнена з роботи в зв’язку з виходом на пенсію за віком. Стаж державної служби становить 10 років 5 місяців 2 дні, загальний трудовий стаж –36 років 11 місяців 2 дні. Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську з 2 грудня 2004 року призначило позивачу пенсію державного службовця в меншому розмірі, ніж належить. В зв’язку з цим ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом про перерахунок пенсії. Постановою Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2007 року зазначений позов було задоволено, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську з 2 грудня 2005 року перерахувати пенсію позивача та призначити пенсію з урахуванням до заробітку, з якого призначається пенсія, надбавки за вислугу років в розмірі 30% та при черговому нарахуванні пенсії врахувати надбавку за вислугу років в розмірі 30% від посадового окладу та доплати за ранг з урахуванням вимог чинного законодавства на момент перерахунку та повернути різницю у виплаті з 2 грудня 2005 року. Проте при зверненні до суду з першим позовом позивач помилково зазначила вимогу про перерахунок пенсії з 2 грудня 2005 року замість 2 грудня 2004 року –дати звільнення з роботи та призначення пенсії. Позивач просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську повернути їй різницю у виплаті перерахованої пенсії за період з 2 грудня 2004 року до 2 грудня 2005 року.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2007 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську перерахувати пенсію позивача з часу виходу на пенсію до 2 грудня 2005 року з визначенням надбавки за вислугу років в розмірі 30% та повернути різницю у виплаті перерахованої пенсії з 2 грудня 2004 року до 2 грудня 2005 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2007 року –без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, судами порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що наказом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську від 2 грудня 2004 року №254-О ОСОБА_1 була звільнена з роботи 2 грудня 2004 року в зв’язку з виходом на пенсію за віком. Стаж державної служби становить 10 років 5 місяців 2 дні, загальний трудовий стаж –36 років 11 місяців 2 дні. Позивачу була призначена пенсія державного службовця з 2 грудня 2004 року. Згідно довідки Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про заробітну плату державного службовця ОСОБА_1 від 10 травня 2006 року до складу заробітної плати позивача входила доплата за вислугу років у розмірі 30%. Проте відповідач в заробітну плату позивача, з якої було призначено пенсію, включив надбавку за вислугу років у розмірі 20 % від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг. Зазначені обставини відповідачем не оспорюються.

Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом, було встановлено річний строк звернення з адміністративним позовом, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 2 грудня 2004 року позивачу була призначена пенсія державного службовця, до суду із зазначеним позовом вона звернулася 7 лютого 2007 року, тобто з пропущенням як двомісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 248-5 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, так і річного строку звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (набрав чинності з 1 вересня 2005 року, в редакції, чинній на час звернення позивача з позовом до суду). Та обставина, що позивач у 2006 році вже зверталася до суду з приводу перерахунку пенсії з аналогічних підстав не перериває та не зупиняє строку звернення до суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який повинен обчислюватися з часу фактичного порушення прав та інтересів позивача - виплати пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до положень частини 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час звернення позивача з позовом до суду, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим цим Кодексом.

Позивач із заявою про поновлення строку до суду не зверталась.

За правилами частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України у чинній редакції адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про залишення позову без розгляду.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії державного службовця залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.