Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 року по справі № 2а-19937/08 (22а-8036/09)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ розваг"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ розваг"(далі –позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі –відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 24.04.2008 року № 0000080849 у розмірі 500 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 року по справі № 2а-19937/08 (22а-8036/09), позов задоволено в повному обсязі з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати їх, оскільки вважає, що рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій –без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області проведена перевірка позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про що складено акт перевірки від 04.04.2008 року.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(далі - Закон № 265/95), оскільки при проведенні перевірки було встановлено незастосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункової операції та невидача розрахункового документу на суму 100 грн.

На підставі вказаного акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.2008 року № 0000080849, яким позивачу нараховано штрафні санкції, відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95 в розмірі 500 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надає послуги у сфері грального бізнесу. В своїй діяльності використовує ігрові автомати, які вводяться в дію шляхом приймання грошей через купюроприймач.

Гральні автомати, що використовує в своїй діяльності позивач, вводяться в дію самостійно гравцем, при цьому участь працівника позивача необов'язкова. Виходячи зі специфіки роботи грального автомату, надання права на гру відбувається без участі людини, гральний автомат виступає як суб'єкт надання цього права, але не може самостійно роздруковувати розрахункові документи, а обслуговуючий персонал не може впливати на процес надання послуги і виключений з нього.

Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону № 265/95 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) встановлено строк переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме, при використанні гральних автоматів –з 31 грудня 2006 року.

При цьому, згідно з пунктом 2 вказаної Постанови, Міністерство економіки зобов'язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики зобов'язано забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

На момент здійснення перевірки, був відсутній зареєстрований у відповідному реєстрі реєстратор розрахункових операцій, який би міг використовуватися позивачем.

Таким чином, у гральних автоматах, що використовуються позивачем у своїй діяльності, відсутні фіскальні функції, а також відсутня можливість реєстрації розрахункових операцій при наданні послуг та реєстрації кількості наданих послуг.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що прийняті за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 року по справі № 2а-19937/08 (22а-8036/09) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п’яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.