Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. – головуючий,

Кобилянського М.Г.,

Стародуба О.П.,

Тракало В.В.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 13 травня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони України про поновлення на посаді,

У вересні 2007 року ОСОБА_6 звернувся в суд з адміністративним позовом в якому зазначав, що проходив військову службу у військовій частині А 2985 на посаді начальника штабу –першого заступника командира військової частини.

Наказом тимчасово виконуючого обов’язки Міністра оборони України від 02 серпня 2007 року № 436 його звільнено з військової служби за службовою невідповідністю. Передумовою для його звільнення було проведення службового розслідування за фактом незаконного вивозу металобрухту з території військової частини А 2985.

Вважаючи вказаний наказ незаконним, позивач просив його скасувати в частині та поновити на посаді начальника штабу –першого заступника командира військової частини А 2985.

Постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 13 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 з 25 грудня 2005 року проходив військову службу на посаді начальника штабу –першого заступника командира військової частини А2985.

11 липня 2007 року представниками Мелітопольського управління по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України на пункті прийому металобрухту затримано військовослужбовців військової частини А 2985 на автомобілі, завантаженому ломом кольорового брухту.

12 липня 2007 року військовим прокурором Запорізького гарнізону порушено кримінальну справу за фактом викрадення військовослужбовцями військової частини А 2985 з території військової частини військового майна, тобто вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 410 Кримінального кодексу України.

13 липня 2007 року наказом командувача військ Південного оперативного командування № 279 призначено службове розслідування по факту затримання представниками Мелітопольського управління по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України військовослужбовців військової частини А2985.

Відповідно до наказу про результати службового розслідування за фактом незаконного вивозу металобрухту з території військової частини А2985, затвердженого 14 липня 2007 року за № 281, порушення пропускного режиму, порядку експлуатації техніки у військовій частині, незаконного вивезення майна з технічної території частини, затримання військовослужбовців та автомобілю військової частини під час спроби реалізації металобрухту стали можливими за причин незадовільного рівня організації служби військ та окремих питань повсякденної діяльності, вартової і внутрішньої служб з боку начальника штабу –першого заступника командира військової частини ОСОБА_6 У зв’язку з тим, що порушена кримінальна справа, ступінь вини позивача остаточно не визначений, рішення про притягнення їх до відповідальності має бути прийнято після завершення слідства.

Відповідно до подання військового прокурора Південного регіону України від 16 липня 2007 року № 2976 було проведено прокурорську перевірку додержання посадовими особами військової частини А2985 законодавства щодо збереження та використання військового майна та встановлено порушення вимог Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) . Перевірка засвідчила, що причинами та умовами, які сприяли скоєнню порушень законодавства про організацію збереження та використання військового майна є неналежне виконання своїх службових обов’язків та ігнорування посадовими особами військової частини вимог законів щодо організації пропускного режиму на технічну територію частини, а також відсутність належного контролю за діяльністю у зазначеній сфері з боку посадових осіб служби ракетно-артилерійського озброєння логістики. Як висновок за допущені порушення вимог Законів України "Про правовий захист майна у Збройних Силах України" (1075-14) та неналежне виконання статутних обов’язків притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Наказом тимчасово виконуючого обов’язки Міністра оборони України від 02 серпня 2007 року № 436 ОСОБА_6 за порушення вимог статей 11, 16, 68, 69 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів звільнено з військової служби за службовою невідповідністю.

Вироком Військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 25 грудня 2007 року ОСОБА_12 та військовослужбовців ОСОБА_13 і ОСОБА_14 визнано винними та притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною другої статті 410 Кримінального кодексу України.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України (551-14) визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до статті 45 Статуту (551-14) , у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 68 Статуту (551-14) було встановлено, що офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; посадове пониження; пониження військового звання на один ступінь; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; позбавлення військового звання.

Відповідно до положень статей 83-87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів вини позивача у вчиненні правопорушення військовослужбовцями військової частини, не вказано які конкретно дії чи бездіяльність вчинив позивач, що призвели до злочину, вчиненого військовослужбовцями військової частини А 2985 та не доведено причинного зв’язку між діями позивача та подією, що сталась 11 липня 2007 року.

Доводи касаційної скарги що вина позивача у вчиненні правопорушення встановлена військовою прокуратурою Південного регіону України у висновку прокурорської перевірки та у оскаржуваному наказі № 436 від 02 серпня 2007 року, є неприйнятними оскільки відповідно до наказу про результати службового розслідування за фактом незаконного вивозу металобрухту з території військової частини А 2985 ступінь вини ОСОБА_6 не визначений, відповідно до вироку суду до кримінальної відповідальності за вчинення злочину військовослужбовцями військової частини А2985 позивача не притягнуто.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 13 травня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.