Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

при секретарі Кравченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2007

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2007

у справі № 13/74-1795

за позовом Тернопільського обласного закритого акціонерного товариства з туризму та екскурсіях "Тернопільтурист"в особі Чортківського бюро подорожей та екскурсій

до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

про скасування рішень, -

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2007, позов задоволено. Скасовано рішення Тернопільської ОДПІ від 03.03.2007 № 0132182303/0 та № 0132172303/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Тернопільська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити на новий розгляд.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили. Позивач надіслав телеграму, в якій просить про касаційний розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Рішенням від 03.03.2007 № 0132172303/0 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12500,00 грн. на підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"за порушення позивачем вимог п. 1, п. 2 ст. 3 цього Закону –за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, при продажу фізичній особі автомобіля ВАЗ 2107.

Рішенням від 03.03.2007 № 0132182303/0 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 40239,5 грн. на підставі абз. 2 п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"від 12.06.1995 № 436/95 (436/95) за порушення вимог п. 2.8, п. 2.9 гл. 2 "Положення про ведення операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (z0040-05) , - за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах 02.08.2005.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правильну правову оцінку на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню при вирішенні даного спору.

Зокрема, суди з оригіналу касової книги за 2005 рік, прибуткових та видаткових касових ордерів за 02.08.2005, довідки філії банку, банківської виписки

шляхом співставлення первинних документів з записами у касовій книзі та довідкою банку про рух коштів встановили відсутність допущення позивачем перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі, а відтак дійшли правильних висновків про неправомірне застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу на підставі абз. 2 п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"від 12.06.1995 № 436/95 (436/95) .

Є правильною також позиція судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до позивача фінансових санкцій на підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки у позивача не було обов’язку при відчуженні основних фондів (у даному випадку автомобіля ВАЗ 2107) проводити таку операцію через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документа.

Операції з відчуження основних фондів не є розрахунковими операціями, на які поширюються вимоги ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки не є операціями у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Основні фонди підприємства не є продукцією (товаром), що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю.

До того ж, штрафні санкції, передбачені вказаним Указом Президента України та вказаним Законом належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб’єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв’язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як штрафні санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб’єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Враховуючи наведене, а також те, що неврахування судами попередніх інстанцій вказаної судом касаційної інстанції позиції щодо порушення податковим органом строків застосування адміністративно-господарських санкцій не призвело до неправильного вирішення справи, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення – без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .