колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Стародуба О.П., Тракало В.В.,

секретар судового засідання Сіпаренко С.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2008 року та касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 28 серпня 2007 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2008 року,

В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що наказом УМВС України в Сумській області від 20 липня 1998 року № 592 о/с був звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "а"(за віком) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (114-91-п) з призначенням йому пенсії за вислугу років. Вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становила 20 років 7 місяців 27 днів. Вважає, що розрахунок пенсії є неправильний та проведений з порушенням вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , оскільки в грошове забезпечення не включені: премія в розмірі 33,3%, щомісячна надбавка за особливі умови служби у розмірі 50 % окладу грошового забезпечення, щомісячна доплата в розмірі 25 % суми пенсії, яка могла би бути йому призначена, встановлені Указом Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 4 жовтня 1996 року № 926 (926/96) ; щомісячна надбавка в розмірі 100 %, встановлена Указом Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926"від 31 серпня 2001 року № 771 (771/2001) ; щомісячна надбавка за безперервну службу в розмірі 70 % грошового забезпечення, встановлена Указом Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу"від 24 квітня 2003 року № 370 (370/2003) .

Просив визнати неправомірними дії посадових осіб УМВС України в Сумській області щодо відмови в перерахунку пенсії, зобов’язати УМВС України в Сумській області перерахувати пенсію позивача відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням премії та зазначених надбавок; визнати право позивача на щомісячну доплату в розмірі 50 % суми пенсії за 2005 рік та зобов’язати УМВС України в Сумській області зробити відповідний перерахунок пенсії за 2005 рік; стягнути з УМВС України в Сумській області моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 28 серпня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 28 серпня 2007 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій посадових осіб УМВС України в Сумській області щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної надбавки за особливі умови служби у розмірі 50 % окладу грошового забезпечення за період з 20 липня 1998 року по 31 грудня 2004 року, зобов’язання перерахувати пенсію та виплатити недоплачену суму пенсії за період з 20 липня 1998 року по 31 грудня 2004 року з урахуванням щомісячної надбавки за особливі умови служби у розмірі 50 % окладу грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926 (926/96) . Позов ОСОБА_1 в цій частині задоволено. Визнано неправомірними дії УМВС України в Сумській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної надбавки за особливі умови служби у розмірі 50 % окладу грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926 (926/96) , за період з 20 липня 1998 року по 31 грудня 2004 року. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням щомісячної надбавки за особливі умови служби у розмірі 50 % окладу грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926 (926/96) , за період з 20 липня 1998 року по 31 грудня 2004 року. В решті постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 28 серпня 2007 року залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судами порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.

Вказуючи на допущені, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, відповідач просить скасувати постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги позивача та відповідача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 20 липня 1998 року був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ з призначенням пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) з дня звільнення. Відповідно до грошового атестату позивача до суми грошового забезпечення, з якої обчислюється пенсія, увійшли: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, надбавка за таємність. Надбавка за особливі умови служби, яку позивач отримував на час звільнення зі служби, при обчисленні пенсії врахована не була.

Відповідно до положень статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії позивача, при обчисленні пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 6, 7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей"від 17 липня 1992 року №393 (393-92-п) передбачено, що пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується їм на день звільнення з військової служби. Пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців"від 6 квітня 1998 року № 452 (452-98-п) , чинній на нас призначення пенсії позивачу, затверджено виключний перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців. Проте премія не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.

Зазначене преміювання військовослужбовців було запроваджене на підставі Указу Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ"від 4 жовтня 1996 року № 926 (926/96) . Проте наведеним нормативним актом не визначено, що премія віднесена до додаткових видів грошового забезпечення працівників органів внутрішніх справ і що вона підлягає врахуванню при визначенні суми грошового забезпечення, з якої обчислюється пенсія.

Оскільки премія не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, тому вона не могла бути врахована позивачу при нарахуванні пенсії.

Стосовно інших надбавок, про врахування яких просив позивач, то щомісячні надбавки працівникам органів внутрішніх справ, встановлені Указом Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926"від 31 серпня 2001 року № 771 (771/2001) та Указом Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу"від 24 квітня 2003 року № 370 (370/2003) , не є підвищенням грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, а новими видами грошового забезпечення, яких він під час його служби в органах внутрішніх справ не отримував, а тому ці надбавки не можуть бути враховані позивачу при перерахунку пенсії.

Крім цього, зазначеними указами не передбачено перерахунку пенсій працівникам органів внутрішніх справ у зв’язку із запровадженням цих надбавок.

Підпунктом "а"пункту 3 Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926/96 (926/96) було надано право керівникам органів внутрішніх справ, у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків від суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.

Суди попередніх інстанцій встановили, що щомісячна доплата в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути нарахована позивачу, залишеному за його згодою та в інтересах справи на службі, не була встановлена позивачу на момент його звільнення зі служби належним наказом керівника органу внутрішніх справ на підставі чинного нормативно-правового акту - Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926/96 (926/96) , а тому підстави для перерахунку пенсії з урахуванням зазначеної надбавки відсутні.

Крім того, за змістом правової норми щодо встановлення особам рядового і начальницького складу, які мають право на пенсію за вислугу років згідно з чинним законодавством і залишені за їхньою згодою в інтересах справи на службі, щомісячна доплата у розмірі від 25 до 50 відсотків від суми пенсії, яка могла бути їм нарахована, не може бути включена до складу грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ для обчислення розміру пенсії, оскільки ця доплата по своїй суті вже є частиною пенсії, обчисленою відповідно до положень статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", яка могла виплачуватися зазначеним особам при умові залишення їх на службі та при наявності асигнувань, виділених на утримання цих органів.

Щомісячна надбавка за особливі умови служби, виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт в розмірі до 50 відсотків від окладів грошового утримання була запроваджена на підставі Указу Президента України "Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України"від 14 липня 1995 року № 615 (615/95) (втратив чинність згідно з Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року № 923 (923/96) ), чинність якого Указом Президента України від 24 серпня 1995 року № 803 (803/95) була поширена, зокрема, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Указом Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ"від 4 жовтня 1996 року № 926 (926/96) особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ була запроваджена надбавка за високі досягнення у службі та виконання особливо важливих завдань в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, яку як встановлено судами попередніх інстанції, позивач отримував під час проходження служби в розмірі 50%.

Таким чином, УМВС України в Сумській області повинно було врахувати надбавку за високі досягнення у службі та виконання особливо важливих завдань, яка є додатковим видом грошового забезпечення, при призначенні пенсії позивачу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційних скарг висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційних скарг.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч.2, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2008 року та змінену постанову Шосткінського міськрайонного суду від 28 серпня 2007 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.