колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Стародуба О.П., Тракало В.В.,

секретар судового засідання Сіпаренко С.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника Державної митної служби України Сахарова М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Ягодинської митниці про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційними скаргами Державної митної служби України та Ягодинської митниці на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року,

В червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що у 2008 році він був призначений на посаду головного інспектора митного поста "Ягодин"Ягодинської митниці. Наказом Державної митної служби України "По особовому складу Ягодинської митниці"від 10 червня 2010 року № 1014-к його звільнено з митних органів за пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу"за порушення Присяги державного службовця, що виявилося у несумлінному ставленні до службових обов’язків та порушенні митного законодавства з питань митної справи. На виконання даного наказу Ягодинською митницею прийнято наказ "Про оголошення наказу Держмитслужби України від 10.06.10 № 1014-к "По особовому складу Ягодинської митниці"від 11 червня 2010 року № 366-к.

Вважає зазначені накази незаконними у зв’язку із порушенням відповідачами порядку накладення дисциплінарних стягнень та відсутністю у його діях складу дисциплінарного проступку.

Звільнення позивача з роботи відбулося в період його тимчасової непрацездатності. Крім того, звільнення як вид дисциплінарного стягнення може бути застосоване до працівника митного органу лише з підстав, прямо визначених у Дисциплінарному статуті митної служби України. Водночас, у разі порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, звільнення може мати місце, коли це призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам. Постанова прокуратури Волинської області про відмову у порушенні кримінальної справи від 12 липня 2010 року свідчить про те, що позивачем не заподіяно жодних збитків. Ягодинською митницею порушено порядок проведення службового розслідування, яке фактично не було проведено 10 червня 2010 року, про що зазначено в наказі Держмитслужби України. Ягодинською митницею не забезпечено право ОСОБА_1 на участь у службовому розслідуванні, оскільки позивача не було ознайомлено з наказом про проведення службового розслідування та з матеріалами за його результатами, у позивача не відбиралися пояснення в зв’язку з проведенням службового розслідування.

Просив визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу Державної митної служби України "По особовому складу Ягодинської митниці"від 10 червня 2010 року № 1014-к в частині припинення з 10 червня 2010 року перебування позивача на державній службі в митних органах незаконним та скасувати пункти 1, 2, 3 наказу Ягодинської митниці "Про оголошення наказу Держмитслужби України від 10.06.10 № 1014-к "По особовому складу Ягодинської митниці" від 11 червня 2010 року № 366-к; поновити позивача на посаді головного інспектора сектору митного оформлення №1 відділу митного оформлення №2 митного поста "Ягодин"Ягодинської митниці з 10 червня 2010 року; стягнути з Ягодинської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати, який становить 110,53 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Державної митної служби України "По особовому складу Ягодинської митниці"від 10 червня 2010 року № 1014-к в частині припинення з 10 червня 2010 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 Визнано протиправним та скасовано пункти 1, 2, 3 наказу Ягодинської митниці "Про оголошення наказу Держмитслужби України від 10.06.10 № 1014-к "По особовому складу Ягодинської митниці"від 11 червня 2010 року № 366-к в частині, що стосується ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 митного поста "Ягодин"Ягодинської митниці з 10 червня 2010 року. Стягнуто з Ягодинської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2321,13 грн. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 митного поста "Ягодин"Ягодинської митниці з 10 червня 2010 року та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць 2321,13 грн. допущено до негайного виконання.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року апеляційні скарги Державної митної служби України та Ягодинської митниці залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року –без змін.

Вказуючи на допущені, на думку Державної митної служби України та Ягодинської митниці, судами першої та апеляційної інстанцій неповне з’ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідачі просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідачів, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1, будучи посадовою особою митних органів України, працював на посаді головного інспектора сектора митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 митного поста "Ягодин"Ягодинської митниці. Наказом Державної митної служби України "По особовому складу Ягодинської митниці"від 10 червня 2010 року № 1014-к було припинено перебування позивача на державній службі в митних органах на зазначеній посаді відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу". На виконання зазначеного наказу Ягодинською митницею було прийнято наказ "Про оголошення наказу Держмитслужби України від 10.06.10 № 1014-к "По особовому складу Ягодинської митниці"від 11 червня 2010 року № 366-к.

Підставою для звільнення позивача з державної служби та з посади відповідно до результатів службового розслідування та наказу від 10 червня 2010 року №1014-к стали наступні обставини. 10 червня 2010 року головним інспектором сектора митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 митного поста "Ягодин"Ягодинської митниці ОСОБА_1 було здійснено митний контроль та митне оформлення автомобіля "Сітроен"р.н. НОМЕР_1. Після завершення митного контролю зазначений автомобіль було зупинено працівниками служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Ягодинської митниці та під час проведення переогляду якого у багажному відділенні та салоні було виявлено товар "літній одяг, взуття жіноче та чоловіче, сумочки"загальною вартістю 169710 грн., що перевищує неоподатковану норму переміщення товару через митний кордон України.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що зазначений автомобіль рухався по смузі руху "зелений коридор".

Проаналізувавши положення Технологічної схеми пропуску через державний митний кордон осіб, транспортних засобів, товарів та інших предметів в пункті пропуску "Ягодин", затвердженої спільним наказом начальника Луцького прикордонного загону та начальника Ягодинської митниці від 11 вересня 2008 року, оцінивши фактичні обставини події, пов’язаної з проведенням митного контролю та митного оформлення автомобіля "Сітроен"р.н. НОМЕР_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановив, що оскільки автомобіль "Сітроен" р.н. НОМЕР_1 рухався по смузі "зелений коридор", візуальним контролем ознак його завантаженості виявлено не було, транспортний засіб повністю проглядався через вікна, то підстав для обов’язкового огляду зазначеного транспортного засобу не було.

Крім цього судами встановлено, що з метою з’ясування обставин митного оформлення "Сітроен"р.н. НОМЕР_1, що мало місце 10 червня 2010 року, наказом Ягодинської митниці від 10 червня 2010 року №295 призначено службове розслідування, для проведення якого утворено комісію, яку зобов’язано до 15 червня 2010 року подати начальнику Ягодинської митниці акт розслідування. Акт розслідування датований 10 червня 2010 року, зареєстрований у Ягодинській митниці 11 червня 2010 року. Судом апеляційної інстанції встановлено, що й підписаний зазначений акт був 11 червня 2010 року, проте посилання на цей акт міститься у наказі Держмитслужби України від 10 червня 2010 року № 1014-к про припинення державної служби позивача.

З урахуванням викладеного, суди прийшли до обґрунтованого висновку про порушення порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, затвердженого наказом Держмитслужби України від 29 липня 2002 року № 408, зокрема, в частині дотримання прав позивача, який про проведення щодо нього службового розслідування поінформований не був.

В акті службового розслідування, про що зазначив суд першої інстанції, міститься пропозиція звільнити позивача з митного органу на підставі пункту 6 статті 23 Дисциплінарного статуту митних органів України, проте позивач був звільнений з посади з припиненням державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до положень статті 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу" (3723-12) . Тобто норми Закону України "Про державну службу" (3723-12) можуть застосовуватись щодо посадових осіб митної служби лише у тій частині, що не урегульовано спеціальним митним законодавством, у тому числі і нормами Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) .

В преамбулі Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Тобто і в частині регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) вимоги Закону України "Про державну службу" (3723-12) враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Відповідно до положень пункту 1 статті 22 Статуту (2805-15) до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників. Тобто, зазначені у наказі про звільнення позивача з посади та припинення перебування на державній службі порушення, які кваліфіковані у наказі як несумлінне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов’язків, прямо підпадають під порушення службової дисципліни, визначені у пункті 1 статті 22 Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) , за вчинення яких можуть бути застосовані види дисциплінарних стягнень, визначених статтею 23 цього Статуту (2805-15) , у тому числі й звільнення з митного органу.

Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Обов’язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) , який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Статтею 26 розділу 4 зазначеного Статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення не застосовується, зокрема, у разі відсутності посадової особи митної служби на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що Закон України Про Дисциплінарний статут митної служби України (2805-15) є спеціальним нормативним актом щодо врегулювання правовідносин, пов’язаних із застосування заохочень та дисциплінарних стягнень для посадових осіб митної служби, у тому числі й їх звільнення, а відтак його норми мають пріоритет над іншими правовими нормами загального характеру, зокрема, Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

Відповідно до підпункту 1 пункту 28 Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в результаті митного оформлення автомобіля "СIТRОЕN С8"р.н. НОМЕР_1 матеріальних збитків інтересам держави чи громадян не заподіяно.

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, належним чином встановив обставини справи, дав відповідну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам у справі, та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційних скарг висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційних скарг.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч.2, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційні скарги Державної митної служби України та Ягодинської митниці залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.