Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача –Шульгана Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова

на постанову Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року

у справі № 28/282А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрок плюс"

до 1. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова,

2. Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі Управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державного казначейства України у Львівській області

про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення та стягнення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрок плюс"(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова (далі –відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі Управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державного казначейства України у Львівській області (відповідач-2) про визнання нечинним повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 0001362300/0/9455 від 25 квітня 2007 року; стягнення з Державного бюджету України користь ТОВ "Юрок плюс"суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 28664,79 грн.

Постановою Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2007 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 25 квітня 2007 року № 0001362300/0/3455. Стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКУ у Львівській області в особі УДК у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДКУ у Львівській області на користь ТОВ "Юрок плюс"бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 28664,79 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Юрок плюс"290,05 грн. судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року постанову Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року і постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ "Юрок плюс"подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2007 року. Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування. За даними податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобов’язань 152657,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту –132835,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту склала від’ємне значення –19822,00 грн. (рядок 18.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду – 737293,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню –102471,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку –102471,00 грн. (рядок 25.1).

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова провела виїзну позапланову перевірку ТОВ "Юрок плюс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок сум податку на додану вартість за лютий 2007 року, за результатами якої було складено акт № 727/95/23-4/30994872 від 16 квітня 2007 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягало у завищенні ТОВ "Юрок плюс"суми бюджетного відшкодування за лютий 2007 року на 28664,79 грн. (дані суми підлягають включенню до залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду –рядок 26 декларації). Перевіркою також було підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 року в сумі 73806,21 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту січня 2007 року, та фактично сплачена у січні 2007 року постачальникам товарів (послуг) складає 73806,21 грн., у зв’язку з чим ТОВ "Юрок плюс"зайво включило до складу бюджетного відшкодування в декларації за лютий 2007 року (рядок 25.1) суму 28664,79 грн.

25 квітня 2007 року на підставі вказаного акту ДПІ у Шевченківському районі м. Львова згідно підпунктами "б", "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001362300/0/9455 про зменшення ТОВ "Юрок плюс" суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2007 року на суму 28664,79 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив з того, що облік бюджетного відшкодування з податку на додану вартість має накопичувальний характер, у зв’язку з чим попереднім податковим періодом для лютого 2007 року є всі податкові періоди, що йому передують, а отже зменшення податковим органом платнику податків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 року на 28664,79 грн. є неправомірним, оскільки під терміном "попередній податковий період" слід розуміти будь-який податковий період, що передує звітному у часі, а не лише попередній звітний місяць.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 року слугував висновок податкового органу про те, що при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за лютий 2007 року "Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)"(за даними платника –102471,00 грн.) позивач міг враховувати лише ті суми, які фактично були сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами, включаючи суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів, у тому числі і суми податку на додану вартість, які були сплачені грошовими коштами у такому попередньому періоді як погашення податкового векселі, виданого при імпорті товарів (за даними реєстрів отриманих податкових накладних та даними реєстрів платіжних доручень позивача за січень 2007 року –73806,21 грн.), у зв’язку з чим ТОВ "Юрок плюс"завищило суму бюджетного відшкодування за лютий 2007 року на 28664,79 грн.

Як вказано у пункті 3.3 "Перевірка достовірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2007 року"акту перевірки, сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 декларації попереднього податкового періоду) становила 209613,00 грн.

Також, згідно рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду склав 614118,00 грн. Вказана сума була перенесена позивачем до рядка 23.2 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року.

Нормами пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "а"підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

Тобто бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього (місячного) звітного податкового періоду, а сума від'ємного значення, визначена відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не обмежує бюджетне відшкодування сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 року на 28664,79 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України користь ТОВ "Юрок плюс"суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 28664,79 грн.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.