колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Гаманка О.І., Кобилянського М.Г., Стародуба О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року,

В лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що є матір’ю малолітньої дитини та відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира проводило нарахування та виплату вказаної допомоги в меншому розмірі. Позивач просила визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"; стягнути з відповідача недоплачену суму допомоги за період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 2992,17 грн.; зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати допомогу відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 19 травня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 19 травня 2008 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання неправомірними дій відповідача та в частині невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі, визначеному Законом. В цій частині ухвалено нову постанову, якою визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира щодо невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"відповідно до встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", відповідно до встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. В решті постанову Богунського районного суду м. Житомира від 19 травня 2008 року залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, судом неповне з’ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є матір’ю малолітньої дитини, тому має право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно з пунктом 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) було зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , пункт 14 статті 71 "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 та пунктом 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) .

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.