Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. – головуючий,

Кобилянського М.Г.,

Ліпського Д.В.,

Стародуба О.П.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року в справі за його позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов’язання вчинити дії щодо призначення пенсії

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі позивач ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час вирішення питання судами, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зі справи вбачається, що 10 березня 2010 року позивач звернувся в суд та просив визнати неправомірними дії відповідача що виразилися у відмові у наданні розрахунку вислуги років та копії грошового атестату, зобов’язати надати документи, необхідні для нарахування пенсії.

У обгрунтування позовної заяви ОСОБА_6 надав копію постанови Сумського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року, відповідно до якої відмовлено у задоволенні його позову до Лінійного управління на Південно-Західній залізниці управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання дій Лінійного управління на Південно-Західній залізниці управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті в частині відмови у підготовці та направленні грошового атестату, розрахунку вислуги років і висновку про призначення пенсії за вислугу років неправомірними; зобов’язання підготувати і передати до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області грошовий атестат, розрахунок вислуги років висновку про призначення пенсії; зобов’язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області документи для призначення пенсії; зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити пенсію за вислугу років з 26 липня 2007 року та стягнення судових витрат.

Під час розгляду справи представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки окружним судом вже розглянута адміністративна справа за позовом ОСОБА_6 з тих самих підстав.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що позовні вимоги є не тотожними, оскільки підставою для подання адміністративного позову по вже розглянутій справі була вимога визнати поважною причину несвоєчасного звернення до суду за захистом права при нарахуванні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "б"статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ"в редакцій з 06 серпня 2002 року по 29 квітня 2006 року. У позовній заяві від 10 березня 2010 року він просив надати необхідну інформацію для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років, підготовки і подання документів для призначення спірної пенсії.

Проте незважаючи на різне формулювання позовних вимог, по суті вони стосуються одного і того ж –призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту "б"статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

До касаційної скарги позивачем надано копію ухвали апеляційного суду Сумської області від 19 серпня 2010 року, відповідно до якої постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року залишено без змін.

Зважаючи на те, що Сумським окружним адміністративним судом вже прийнято рішення та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 щодо підготовки відповідачами документів та призначення йому пенсії на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , окружний суд правомірно залишив позовну заяву без розгляду, а апеляційний суд погодився з даним висновком.

На підставі наведеного та керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.