ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2011 року м. Київ К-22240/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Гончар Л.Я.
Сіроша М.В.
Конюшка К.В.
Бим М.Є.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" до Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про скасування припису №254 від 27.10.2008 року та рішення від 27.10.2008 року №155,-
в с т а н о в и л а:
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано припис Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області № 254 від 27.10.2008 року та рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 155 від 27.10.2008 року.
На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області, у якій просить постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, в період з 20.10.2008 року по 24.10.2008 року службовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області була проведена планова перевірка Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці з питань застосування тарифів на перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу залізничним транспортом, також на послуги, що надаються пасажирам на вокзалах та в поїздах за період з 01.09.08 року по 22.10.2008 року.
За результатами проведення перевірки, відповідачем складено акт №3563 від 24.10.2008 року, з якого вбачається, що відповідно до службового розкладу руху пасажирських поїздів, введеного в дію Одеською залізницею з 25.05.2008р., відстань від ст. ім.. Т. Шевченка до станції Одеса Головна складає 397 км, а при розрахунку вартості проїзду на поїзд 695/696 сполученням Київ-Одеса застосовувалась відстань 402 км, передбачена Тарифним керівництвом №4. У такому разі, за підрахунками відповідача, різниця у відстані складала 5 км. н суму 2661 грн. 13 коп.
Крім того, 24.10.2008 року відносно начальника Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення зач.1 ст. 165-2 КУпАП.
На підставі акта № 3563 від 24.10.2008 року відповідачем було складено припис за № 254 від 27.10.2008 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, відповідно до якого позивач зобов’язувався в місячний термін усунути порушення при розрахунку вартості квитка на маршруті ст. ім.. Т.Шевченка –Одеса-Головна поїздом № 695/696 сполученням Київ –Одеса, а рішенням від 27.10.2008 року за №155 про застосування економічних санкцій за порушення дисципліни цін, вирішено вилучити у Одеської залізниці в особі Шевченківської дирекції залізничних перевезень суму порушення в розмірі 2661,13 грн. та суму штрафу в розмірі 5 322,26 грн..
05.11.2008 року на адресу Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці надійшла претензія Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області №4453 від 27.10.2008 р., в якій вимагалося перерахувати у доход бюджету економічні санкції на загальну суму 7 983,39 грн. (2661,13 грн. сума необґрунтовано отриманої виручки та 5322,26 грн. сума штрафу).
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ціни та ціноутворення". Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами). Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (457-98-п) затверджено Статут залізниць України (далі по тексту –Статут) Згідно з п. 57 Статуту (457-98-п) , тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Плата за перевезення вантажів справляється залежно від відстані, яка визначається згідно з планом формування поїздів.
Відповідно до пункту 62 Статуту (457-98-п) , порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.
Міністерством транспорту України 19.01.2001 року було видано Наказ № 31-Ц "Про провадження тарифного керівництва № 4 на залізницях України", з якого випливає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1996 року № 774 (774-96-п) "Про заходи щодо стабілізації роботи залізниць"та пункту 4 "Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 262 (262-96-п) , наказано затвердити та ввести в дію з 24:00 годин 01.03.2001 року Тарифне керівництво № 4 (видання 2001 р.) залізниць України, як нормативне виробничо-практичне видання (Тарифне керівництво № 4). Для забезпечення правильності та повноти розрахунків перевізних документів встановити, що для вантажів, прийнятих до перевезення починаючи з 01.03.2001 року, плата за перевезення нараховується з урахуванням відстані, обчисленої за Тарифним керівництвом № 4.
Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці з питань застосування тарифів на перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу залізничним транспортом, за результатами якої було складено акт № 3563 від 24.10.2008 року, відповідач використовував "Службовий розклад руху пасажирських поїздів 2008-2009 рр.".
При цьому вбачається невідповідність інформації про відстань між станціями залізничного транспорту, а саме у Службовому розкладі руху пасажирських поїздів 2008-2009 рр. від ст. ім.. Т.Шевченка до ст. Одеса-Головна зазначена відстань –397 км., в той час як Тарифне керівництво №4 містить дані про відстань між тими ж пунктами призначення 402 км.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що книга службового розкладу руху пасажирських поїздів 2008-2009 р. призначена для службового користування і регламентує час прибуття, стоянку та відправлення поїзда, його склад та приналежність, вагу, допустиму довжину, періодичність курсування, порядок обслуговування на шляху курсування, та іншу службову інформацію. Ідо стосується визначення тарифних відстаней Шевченківська дирекція залізничних перевезень Одеської залізниці в своїй роботі правомірно використовує Тарифне керівництво № 4 залізниць України, яке розроблене та впроваджене Укрзалізницею, зокрема наказом Міністерства транспорту України № 32-Ц від 19.01.2001 року. Саме цей документ призначений для визначення тарифних відстаней перевезень по залізницям України пасажирів, вантажів, багажу.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від З грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238 (z1047-01) , підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Згідно з п. 1.3 вказаної Інструкції (z1047-01) , необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.
Оскільки визначення тарифних відстаней перевезень та вартості проїзних документів позивачем було здійснено обґрунтовано, про що свідчать наявні в справі докази, підстав для застосування відповідачем штрафних санкцій та стягнення з позивача необґрунтовано отриманої виручки, колегія суддів не вбачає. оспорювані позивачем припис та рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області слід визнати такими, що підлягають до скасування.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області відхилити, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Харченко