К-24051/09-С Про визнання незаконним рішення про визначення митної вартості товару - 22.09.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Східної митниці, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій та рішення протиправними,-

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2009 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним рішення про визначення митної вартості товару від 27 серпня 2008 року № 700000014/8/000380.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року апеляційну скаргу Східної митниці задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, у якій Фізична особа - підприємець ОСОБА_1. просить ухвалене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між фірмою "Еnterline Progects Соrр."та позивачем 29 липня 2008 року укладено зовнішньоекономічний контракт № 034-10\08 на поставку товару на його адресу, кількість, асортимент і якість якого вказано в Інвойсі, який є невід'ємною частиною вказаного контракту.

21.08.2008р. позивач подав до Східної митниці вантажно-митну декларацію № 700000014\8\000380 на товар: профілі для виробництва вікон з полівінілхлориду білий, а саме: зовнішня рама 68 мм, зовнішня рама 70 мм, строчка 80 мм, імпост 82 мм, з'єднувач 98 мм, штапик 25 мм, штапик 9 мм, штапик 17 мм виробництва фірми ALAMANDER", Германія на загальну суму 159379, 53 грн..

21.08.2008 року Східною митницею видано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2008/020462.

Підставою для відмови стало неподання додаткових документів щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів згідно з п. 11 Постанови КМУ від 20.12.2006 р. №1766 (1766-2006-п) .

Митне оформлення ввезеного товару відбулося за методом № 6, не підставі ст. 265 Митного кодексу України, в результаті чого митна вартість збільшилася з 22331,90 Євро (159379, 53 грн.) до 31677,75 Євро (226079,53 грн.).

Неможливість застосування п'яти попередніх методів визначення митної вартості доведена митним органом послідовно шляхом надання пояснень, які долучені до матеріалів справи.

Згідно із статтею 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу (92-15) .

Відповідно статті 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості, порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 (1766-2006-п) визначає умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Статтею 266 Митного кодексу України встановлені методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та лише якщо митна вартість не може бути визначена за вартістю операції згідно з положеннями статті 267 митного Кодексу, можливе послідовне застосування інших методів, передбачених вищезгаданою статтею 266 Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 1766 (1766-2006-п) , митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості.

Пунктом 5 Постанови № 1766 (1766-2006-п) передбачено, що для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України, подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1 на паперовому та електронному носіях разом з вантажною митною декларацією.

Згідно пункту 7 Постанови № 1766 (1766-2006-п) , для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; - рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пунктом 11 передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Серед документів, які вимагав митний орган у межах спірних відносинах визначені документи, що входять до переліку наведеному у даному пункті, зокрема, копія ВМД країни відправлення та інформація зовнішньо-торгівельної організації про вартість товару.

Неподання позивачем зазначених документів позбавило можливості митницю визначити митну вартість за п'яти попередніми методами її визначення.

Колегія суддів погоджує визначення митної вартості товарів митним органом за 6 резервним методом відповідно до приписів Митного Кодексу (92-15) , а також пункту 14 Постанови №1766 (1766-2006-п) з огляду на те, що декларант позивача відмовився від подання документів митну вартість товарів митний орган визначив на підставі наявних відомостей, згідно із законодавством.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми процесуального права.

Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року - без змін.