Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому

засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2008

у справі № 10/105 Господарського суду Чернівецької області

за позовом відкритого акціонерного товариства "Чернівецьке АТП-17755"

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про скасування податкових повідомлень-рішень та акту перевірки

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 27.11.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2008, позов ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755"задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці від 13.06.2007 № 000132173/0, № 000133173/0; в частині позовних вимог щодо скасування акту перевірки від 04.06.2007 № 2381/17-318/05482386 провадження у справі закрито.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Чернівці просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення, вважаючи скаргу необґрунтованою.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у м. Чернівці проведена невиїзна перевірка ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755"щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, за результатами якої складений акт від 04.06.2007 № 2381/17-318/05482386

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.06.2007 № 000132173/0, відповідно до якого позивач зобов’язаний сплатити 46444,43 грн. штрафних (фінансових) санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, за затримку на 276 календарних днів сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов’язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 92888,83 грн.; № 000133173/0, відповідно до якого позивач зобов’язаний сплатити 202,49 грн. штрафних (фінансових) санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ (2181-14) ), за затримку на 71 календарних днів сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов’язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 1012,45 грн.

В судовому процесі встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області у справі № 4/333/б за заявою ДПІ у м. Чернівці про визнання банкрутом ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755"визнано кредиторські вимоги ДПІ на суму 102043,31 грн.; кредиторські вимоги на суму 36524,19 грн. відхилено. Платіжним дорученням від 08.10.2003 товариство оплатило заборгованість перед бюджетом в сумі 102043,31 грн. Ухвалою цього ж суду від 10.11.2003 затверджено звіт керуючого санацією ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755", провадження у справі припинено (а.с. 59-61).

Рішеннями Господарського суду Чернівецької області від 10.11.2004 у справі № 4/83 та від 31.10.2005 у справі № 7/180 податковому органу відмовлено в позові про стягнення з ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство 17755" податкового боргу в розмірі 42414,50 грн., включаючи 36524,19 грн. з податку з власників транспортних засобів, та зобов’язано звільнити з податкової застави активи вартістю 43451,53 грн. відповідно з підстав відсутності податкового боргу.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (а.с. 62-63, 67, 68, 71-75; частина 1 ст. 72 КАС України).

Відповідач не заперечує, що сплачені позивачем податкові зобов’язання з податку з власників транспортних засобів зараховані на погашення податкового боргу в сумі 36524,19 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон № 2181-ІІІ (2181-14) .

Пунктом 1.2 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом (2181-14) або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 ст. 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Норми Закону № 2181-ІІІ (2181-14) не встановлюють порядок та черговість зарахування податковими органами платежів, що сплачені платниками податків через банківську установу та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов’язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Суди дійшли правильного висновку, що законом не передбачено направлення податковим органом за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених останнім для погашення поточних податкових зобов’язань, для погашення податкового боргу із застосуванням при цьому штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, оскільки відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ штраф накладається саме за сплату платником податків узгоджених сум податкових зобов’язань з порушенням встановлених законом граничних строків.

Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Чернівецької області від 27.11.2007, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2008 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .