ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" серпня 2015 р. м. Київ К/800/41895/14
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні), Кочана В.М., Олексієнка М.М.,секретаря Горбатюка В.С.,
за участю представників позивача, третьої особи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" (далі - Долинське ЛВУМГ) до Територіальної державної інспекції з питань праці в Івано-Франківській області (далі - Держпраці в Івано-Франківській області), третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування припису, за касаційною скаргою Долинського ЛВУМГ на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2014 року,
встановив:
В лютому 2014 року Долинське ЛВУМГ звернулось з позовом до Держпраці в Івано-Франківській області про визнання незаконними дій заступника начальника інспекції Клим М.І., визнання протиправним і скасування припису від 14.01.2014 р. № 09-10-037/10-9.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Долинське ЛВУМГ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову. Зазначає, що тарифні ставки і посадові оклади працівників Долинського ЛВУМГ, встановлені в колективній угоді, вище на 25% і більше за визначені галузевою угодою мінімальні гарантії в оплаті праці, тому не підлягають додатковому підвищенню на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах" (648-95-п)
.
В запереченні на касаційну скаргу Держпраці в Івано-Франківській області просить залишити судові рішення без змін, вказуючи на їх законність і обґрунтованість.
Справа розглядається за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши представників позивача і третьої особи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що в січні 2014 року на підставі звернення депутата Долинської районної ради ОСОБА_4 першим заступником начальника Держпраці в Івано-Франківській області Клим М.І. проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства з питань праці у Долинському ЛВУМГ.
Перевіркою встановлені наступні порушення, позначені такими пунктами:
1) статті 16 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП (322-08)
) і частини третьої статті 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" - в частині встановлення в пункті 4.3 колективного договору умови, що погіршує порівняно з чинним законодавством становище працівників, а саме: умови про те, що якщо працівникам, які працюють в структурних підрозділах, розташованих на території населених пунктів, що мають статус гірських, у колективному договорі встановлено місячні тарифні ставки (посадові оклади), розміри яких перевищують установлені в галузевій угоді більш ніж на 25%, такі тарифні ставки (посадові оклади) додатковому підвищенню не підлягають;
2) статті 100 КЗпП - в частині виплати інженеру-енергетику служби енерговодопостачання ОСОБА_4 посадового окладу без підвищення на 25%;
3) частини першої та другої статті 115 КЗпП, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" - щодо несвоєчасної виплати заробітної плати.
Результати перевірки відображені в акті перевірки від 14.01.2014 р. № 09-01-037/10 та приписі від 14.01.2014 р. № 09-10-037/10-9 з вимогою усунути вказані три порушення, про що письмово поінформувати Держпраці в Івано-Франківській області у строк до 14.02.2014 р.
Пільги громадянам, із статусом особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, визначені у статті 6 Закону України від15.02.1995 р. № 56/95-ВР "Про статус гірських населених пунктів в Україні".
Зокрема, частиною першою цієї статті визначено, що умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах" (648-95-п)
на підприємствах, в установах, організаціях та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків.
У разі коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, тарифні ставки та посадові оклади працівників, які постійно в них працюють, також підлягають підвищенню на 25 відсотків.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати (частини перша, друга статті 95 КЗпП).
Згідно з частинами першою і третьою статті 96 КЗпП основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Відповідно до частини другої статті 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород в силу частини третьої статті 97 КЗпП встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно зі статтею 16 КЗпП і частиною третьою статті 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.
Таким чином, оплата праці працівників підприємств, що розташовані на території населених пунктів, яким надано статус гірських, повинна визначатись з дотриманням норм і гарантій, передбачених трудовим законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами, в тому числі з урахуванням встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 (648-95-п)
підвищення на 25% тарифних ставок і посадових окладів, встановлених генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Як встановлено судами, в період виникнення спірних правовідносин на працівників Долинського ЛВУМГ поширювались умови Галузевої угоди на 2012-2014 роки, укладеної між Міністерством енергетики і вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" і профспілкою працівників нафтової і газової промисловості, та Колективного договору на 2013-2015 роки, укладеного між ПАТ "Укртрансгаз" в особі Голови Правління (роботодавцем) та Радою Голів Профкомів ПАТ "Укртрансгаз" (від імені трудового колективу).
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що працівникам Долинського ЛВУМГ не була встановлена підвищена оплата праці, зокрема інженеру-енергетику служби енерговодопостачання ОСОБА_4 посадовий оклад з 01.12.2013 р. встановлений в розмірі 4818 грн, без підвищення його на 25%, тобто не враховано пільги громадянам, які працюють у гірських районах.
Разом з тим, суди не з'ясували, яка тарифна ставка (оклад) робітника відповідної посади передбачена в Галузевій угоді, який розмір вона становитиме з урахуванням підвищення на 25%, яким є розмір тарифної ставки (окладу) цього працівника в Колективному договорі та в якому розмірі він її фактично отримує.
Без встановлення вказаних обставин неможливо дати оцінку пунктам 1-2 оскаржуваного припису та перевірити дотримання позивачем гарантій щодо підвищення оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, понад мінімальний розмір тарифної ставки (окладу), визначений у галузевій угоді.
Неповне встановлення судами фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи в цій частині, згідно із статтею 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Що стосується порушення позивачем строків виплати заробітної плати за листопад-грудень 2013 року, то ці обставини підтверджуються матеріалами справи і позивачем не оспорюються. У зв'язку з цим правильним є висновок судів про відсутність підстав для скасування пункту 3 припису Держпраці.
Колегія суддів погоджується також з висновком судів про необґрунтованість позовної вимоги щодо визнання незаконними дій заступника начальника інспекції Клим М.І. при проведенні перевірки, яка діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16)
, Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 386 (386/2011)
, Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390 (z1291-12)
.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" задовольнити частково.
Скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2014 року щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними і скасування пунктів 1 і 2 припису Територіальної державної інспекції з питань праці в Івано-Франківській області від 14.01.2014 р. № 09-10-037/10-9, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті судові рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
|
Черпак Ю.К.
Кочан В.М.
Олексієнко М.М.
|