2а-3378/10/2670 Про визнання неправомірною планову перевірку дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні цін (тарифів) при наданні платних послуг в Комунальному підприємстві, та скасування актів, винесених за результатами зазначеної перевірки - 23.06.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві, Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин"до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про скасування наказу та зобов’язання вчинення певних дій,-

Комунальне підприємство "Київський інститут земельних відносин"(далі –КП "Київський інститут земельних відносин") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про скасування наказу № 4-п від 11.01.2010 р. в частині проведення планової перевірки та визнання даної перевірки неправомірною і скасувати акти, винесені за результатами зазначеної перевірки, а саме рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 18 від 08.02.2010 р., припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін № 20 від 08.02.2010 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2010 року позов частково задоволено, скасовано рішення № 18 від 08.02.2010 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині 43806,09 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 87612,18 грн. штрафних санкцій, а також припис № 20 від 08.02.2010 р. в частині порушень пункту 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.01.2009 р. № 88 (ra0088017-09) "Про затвердження порядку надання платних послуг Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради".

На вказану постанову КП "Київський інститут земельних відносин", Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві подали апеляційні скарги, в якій позивач просить її скасувати в частині щодо відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права, а відповідач просить скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві було проведено планову перевірку КП "Київський інститут земельних відносин"з питань додержання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні цін (тарифів) при наданні послуг (робіт) за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., про що складено акт перевірки № 016 від 01.02.2010 р. (далі - акт перевірки).

В ході даної перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю"та п. 2 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради № 88 від 28.01.2009 р. (ra0088017-09) "Про затвердження Порядку надання платних послуг Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)", за період з 05.02.2009 р. по 30.10.2009 р. сума необґрунтовано отриманої виручки склала 123898,93 грн.

За наслідком перевірки відповідачем винесено рішення № 18 від 08.02.2010 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (далі - рішення) та видано припис № 20 від 08.02.2010 р. (далі - припис).

Стаття 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" регулює питання планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до цієї статті Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.05.2008 р. № 483 (483-2008-п) "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), згідно якої до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику можуть бути віднесені, зокрема ті, що реалізують продукцію, товари і послуги в обсязі, що перевищує 500 тис. гривень на рік, порушують державну дисципліну цін. При цьому, планові заходи, пов'язані з державним наглядом (контролем) за додержанням суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), здійснюються для суб'єктів з високим ступенем ризику - один раз на рік.

Зважаючи на той факт, що часовий критерій проведення перевірок відповідачем дотримано, колегія суддів вбачає, що підстави для твердження про неправомірність наказу відповідача № 4-п від 11.01.2010 р. відсутні.

При цьому, колегія суддів вважає, що такий недолік як відсутність у повідомленні періоду проведення перевірки не є визначальним чинником для висновку про протиправність перевірки. Крім того, такий недолік не є підставою для не допуску уповноважених осіб, адже у відповідності до положень норм статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" такою підставою є лише неодержання повідомлення про проведення планового заходу.

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення дисципліни цін відносно застосування розпорядження КМДА від 28.01.2009 р. № 88 (ra0088017-09) Про затвердження порядку надання платних послуг Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - розпорядження).

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на порушення позивачем вказаного розпорядження Київської міської державної адміністрації є безпідставним та необґрунтованим, оскільки як випливає зі змісту останнього, воно прийнято відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.12.2008 р. № 1762 (ra1762017-08) "Про затвердження Переліку платних послуг, що надаються Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)", з метою визначення порядку надання платних послуг у сфері регулювання земельних відносин.

Зі змісту вказаного розпорядження вбачається, що воно регулює порядок надання платних послуг Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Тобто виконавцем послуг, особою яка виставляє рахунки і отримує дохід є виключно Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради. При цьому застосування розмірів оплати, затверджених цим розпорядженням стосуються виключно Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради. До КП "Київський інститут земельних відносин" даний документ жодного відношення не має. Зазначене також кореспондується з офіційним листом Головного управління земельних відносин від 22.06.2010 р. щодо надання офіційної інформації управлінням з цього приводу.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині вказаного порушення дисципліни цін в частині винесеного рішення та припису.

Згідно додатків розрахунків до акта перевірки сума необґрунтовано отриманої виручки становить 43806,09 грн., а санкція у відповідності до положень статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки - 87612,18 грн.

Щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" (2375-15) , колегія суддів вбачає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" вартість робіт з землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки при безоплатній передачі їх у власність громадянам України відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 153,00 грн.

Вказаний Закон є Законом спеціальної дії щодо реалізації громадян України права власності на землю у випадку безоплатної передачі із встановленням граничної ціни вартості робіт із землеустрою по виготовленню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, який підлягає застосуванню до вказаних правовідносин. Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" передбачений перелік видів робіт із землеустрою, які виконуються при виготовленні документації із землеустрою а саме: обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи.

Згідно ст. 56 цього Закону визначено вичерпний перелік технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Відповідно до переліку технічна документація включає в себе також матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, а також кадастровий план земельної ділянки.

Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновків, що до робіт із землеустрою по виготовленню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, відносяться роботи в комплексі: обстежувальні, топографо-геодезичні, картографічні, з виготовленням плану земельної ділянки, складеної за результатами кадастрової зйомки та кадастровий план земельної ділянки. Вищенаведені роботи відносяться до робіт із землеустрою по виготовленню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Виготовлення технічної документації із землеустрою є однією з умов та підстав отримання Державного акта, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що на вказані роботи відповідно ст. 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" встановлена гранична вартість ціни - 153,00 грн.

Враховуючи, що позивач за проведення робіт із землеустрою по виготовленню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, отримував від замовників значно більшу суму, то відповідач прийшов до вірних висновків про порушення дисципліни цін з приводу вказаного питання. А тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо часткового задоволенні позову, а тому апеляційні скарги Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві та КП "Київський інститут земельних відносин"необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2010 року без змін, оскільки вона ухвалена з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для вирішення справи та дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

Апеляційні скарги Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві, Комунального підприємства "Київський інститут земельних відносин"залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2010 року – без змін.