ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
"21" вересня 2011 р. м. Київ К-29515/09
( Додатково див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (rs4112897) )
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Харченка В.В.
Суддів: Конюшко К.В.
Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
Сіроша М.В.
Секретар судового
засідання Ніколенко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Центральної регіональної митниці на постанову Господарського суду Київської областi від 10 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Пенто Пак" до Центральної регіональної митниці, третя особа - Державне казначейство України про зобов'язання вчинення необхідних дій,-
в с т а н о в и л а:
У червні 2006 року Закрите акціонерне товариство "Пенто Пак" звернулося з позовом до Центральної регіональної митниці, третя особа - Державне казначейство України про зобов'язання вчинення необхідних дій.
Постановою Господарського суду Київської областi від 10 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року, позовні вимоги задоволено повністю. Зобов’язано Центральну регільнальну митницю зарахувати сплачене ЗАТ "ПентоПак" ввізне мито в сумі 704843, 87 грн.. в рахунок його майбутніх платежів за переміщення товарів в режимі імпорту на умовах спільної діяльності.
На судові рішення надійшла касаційна скарга, в якій Центральна регіональна митниця просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норма матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, листом №1-40/05-1718 від 07.03.2007р. Центральна регіональна митниця відмовила Закритому акціонерному товариству "ПентоПак"в повернені ввізного мита сплаченого при митному оформленні товару 20.10.2006р., що ввозився на територію України за договором міжнародного лізингу від 21.03.2004р. №367-05-С000003 в рамках спеціального режиму інноваційної діяльності технологічного парку "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка".
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що згідно умов Договору про спільну діяльність, укладеного з керівництвом технологічного парку "Напівпровідникові –технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка"від 22.09.2003р. №1-ІНВ2/03-СХД Закрите акціонерне товариство "ПентоПак"є учасником технопарку та на підставі п.3.1 призначено керівником спільної діяльності з виконання інвестиційного проекту "Розробка комплексної технології виготовлення, організація промислового випуску та впровадження полімерних пакувальних матеріалів на основі багатошарових поліамідних плівок для потреб харчової промисловості з метою повного забезпечення потреб України". Інвестиційний проект Закритого акціонерного товариства "ПентоПак", зареєстрований в установленому порядку і має свідоцтво №107 від 18.09.2003р. на строк виконання проекту з 18.09.2003р. по 17.09.2008р.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" від 12.01.2006р. (3333-15) попередній Закон України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" (991-14) викладено у новій редакції.
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону (991-14) проекти технологічних парків, зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2005 року, продовжують свою чинність з дня вступу в дію цього Закону (991-14) на умовах, сформованих у цьому Законі (991-14) .
Під визначенням "проект технологічного парку" в даному Закону (991-14) розуміється підготовлений технологічним парком комплект документів, який включає опис взаємозв'язаних заходів технологічного парку, визначає його учасників та спільні підприємства (виконавців проекту), співвиконавців і виробників продукції щодо проведення наукових досліджень, технічного, технологічного, конструкторського проектування, випуску дослідних партій та промислового виробництва інноваційної продукції, а також щодо фінансового, кадрового, маркетингового та комерційного забезпечення виробничого впровадження нових товарів і надання послуг, що пройшов у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку експертизу і внесений до державного реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади з питань науки. Номенклатура та обсяги ввезення в Україну необхідних для реалізації проекту технологічного парку матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, а також об'єми експериментального, дослідного та промислового виробництва інноваційної продукції визначаються центральним органом виконавчої влади з питань науки індивідуально для кожного проекту.
Отже, відповідно до умов, сформованих у новому Законі (991-14) , спеціальний режим інноваційної діяльності має розповсюджуватись лише на зареєстровані проекти технопарків, які не мають градації за класифікацією, як це було передбачено попередніми законами. Таким чином, зареєстровані до 1 січня 2005 р. проекти технопарків продовжують свою чинність, однак, повинні діяти в зміненому правовому полі, обумовленому нововведеними нормами Закону (991-14) .
Статтею 2 Закону визначено, що дія Закону (991-14) поширюється на технологічні парки, їх учасників та спільні підприємства, що виконують проекти технологічних парків за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків.
До поняття "учасників технопарку" Закон (991-14) відносить юридичних осіб –суб’єктів наукової, науково-технічної, підприємницької діяльності, що уклали між собою договір про спільну діяльність.
Частиною 1 ст.5 Закону встановлено, що проекти технологічних парків розробляються відповідно до пріоритетних напрямів діяльності технологічних парків.
На виконання вимог ч.3 ст.5 Закону проект технопарку, виконавцем якого є Закрите акціонерне товариство "ПентоПак", пройшов в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертизу і внесений до державного реєстру. Кабінетом Міністрів видано свідоцтво №107 від 18.09.2003р. про реєстрацію зазначеного інвестиційного проекту на строк виконання з 18.09.2003р. по 17.09.2008р, що відповідає умовам, сформованим у новій редакції Закону (991-14) .
Відповідно до ч.6 ст.5 Закону свідоцтво про державну реєстрацію проекту технологічного парку видається на строк реалізації цього проекту, але не більш як на п’ять років, і є підставою для запровадження спеціального режиму інноваційної діяльності відповідно до цього Закону (991-14) та відкриття спеціальних рахунків технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що дія Закону (991-14) поширюється на технологічні парки та спільні підприємства, що виконують проекти технологічних парків за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків без класифікації проектів за назвами "інвестиційний"чи "інноваційний".
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судових рішень, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 210, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Центральної регіональної митниці залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської областi від 10 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2009 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .
Суддя
В.В. Харченко